Адвокаты для административного производства в суде

Адвокаты для административного производства в суде. Юридическая помощь и защита в Харькове и Харьковской области. 80679331668, 0668243914

Адвокаты для административного производства в суде

Адвокаты для административного производства в суде.

Адвокаты для административного производства в суде1. Основные направления деятельности адвоката в административном производстве.

Правовая основа участия адвоката в процессе производства по делам об

административном правонарушении приведена в Конституции Украины и в КоАП Украины.

Защитник допускаются к участию в производстве по делу об административном правонарушении с момента составления протокола об административном правонарушении.

Реальная помощь в уголовном, гражданском деле Харьков, Харьковская область Доступно, корректно

В случае административного задержания физического лица в связи с административным правонарушением защитник допускается с момента административного задержания.

Защитник, допущенный к участию в производстве по делу об административном правонарушении, вправе знакомиться со всеми материалами дела, представлять

доказательства, заявлять ходатайства и отводы, участвовать в рассмотрении дела, обжаловать применение мер обеспечения производства по делу,

постановление по делу, пользоваться иными процессуальными правами в соответствии с законом.

Доказательства по делу об административном правонарушении – это любые фактические данные, на основании которых судья, орган, должностное лицо, в

производстве которых находится дело, устанавливают наличие или отсутствие события административного правонарушения, виновность лица,

привлекаемого к административной ответственности, а также иные обстоятельства, имеющие значение для правильного разрешения дела.

Эти данные устанавливаются протоколом об административном правонарушении, иными протоколами, предусмотренными законом,

объяснениями лица, в отношении которого ведется производство по делу об административном правонарушении, показаниями потерпевшего, свидетелей,

заключениями эксперта, иными документами, а также показаниями специальных технических средств, вещественными доказательствами.

Объяснения лица, в отношении которого ведется производство по делу об административном правонарушении, показания потерпевшего и свидетелей

представляют собой сведения, имеющие отношение к делу и сообщенные указанными лицами в устной или письменной форме.

Экспертиза

В случаях, если при производстве по делу об административном правонарушении возникает необходимость в использовании специальных

знаний в науке, технике, искусстве или ремесле, судья, орган, должностное лицо, в производстве которых находится дело, выносят определение о

назначении экспертизы. Определение обязательно для исполнения экспертами или учреждениями, которым поручено проведение экспертизы.

Заключение эксперта не является обязательным для судьи, органа, должностного лица, в производстве которых находится дело об

административном правонарушении, но несогласие с заключением эксперта должно быть мотивировано.

При исследовании вещественных доказательств адвокат должен занимать активную позицию, особенно он должен быть внимателен, изучая документы.

Документы признаются доказательствами, если сведения, изложенные или удостоверенные в них организациями, их объединениями, должностными

лицами и гражданами, имеют значение для производства по делу об административном правонарушении. К документам могут быть отнесены

материалы фото– и киносъемки, звуко– и видеозаписи, информационных баз и банков данных и иные носители информации.

Адвокаты для гражданского производства в суде

Адвокаты для гражданского производства в суде

Адвокаты для гражданского производства в суде.

Адвокаты для гражданского производства в суде
Адвока́т (від лат. advocates — прикликаний від лат. — запрошую) — юрист, що надає

професійну правову допомогу громадянам та юридичним особам шляхом реалізації права в їх інтересах.

В Україні адвокат — фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Юридическая помощь, защита

Адвокат є самозайнятою особою, що провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, згідно зі ст. 14.1.226 Податкового кодексу України.

Роль і завдання адвокатів згідно з міжнародним правом

Численні міжнародні договори утверджують принципи рівності перед Законом, презумпцію невинуватості, право на неупереджений і відкритий

розгляд справи незалежним і справедливим судом, а також численні гарантії, необхідні для захисту особи, обвинуваченої у вчиненні караного діяння.

На адвокатів покладається безпосереднє дотримання і реалізація цих гарантій.

Основні положення про роль адвокатів, прийняті Восьмим Конгресом ООН з попередження злочинів у серпні 1990 р. в Нью-Йорку, проголошують

наступні принципи щодо адвокатів, а також щодо осіб, які здійснюють адвокатські функції без одержання формального статусу адвоката:

  • Будь-яка людина в праві звернутися по допомогу до адвоката за своїм вибором для підтвердження своїх прав і захисту в усіх стадіях кримінальної процедури;
  • Уряди повинні гарантувати ефективну процедуру і працюючий механізм для реального і рівного доступу до адвокатів усіх осіб, що проживають на його території і підлеглих його юрисдикції;
  • Будь-яка особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, котрий має відповідну компетенцію та досвід ведення таких справ, щоб забезпечити її ефективну допомогу без оплати з її боку, якщо у неї немає необхідних коштів;
  • Уряди, професійні асоціації адвокатів та навчальні інститути мають забезпечити, щоб адвокати отримали відповідну освіту, підготовку і знання як ідеалів та етичних обов’язків адвокатів, так і прав людини та основних свобод, визнаних національним і міжнародним правом;
  • Адвокати повинні постійно дбати про честь і гідність своєї професії як важливі учасники здійснення правосуддя;
  • Там, де безпека адвокатів перебуває під загрозою у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, вони мають бути адекватно захищені властями;
  • Адвокати, як і інші громадяни, мають право на вільне висловлювання, віросповідання, об’єднання в асоціації та організації;
  • Адвокатам має бути надано право формувати самоврядні асоціації для представництва їх інтересів, постійного навчання і перепідготовки та підтримання їх професійного рівня.

Призначення та основні завдання адвокатів

Згідно з Основними положеннями, обов’язки адвоката щодо клієнта мають включати:

а) консультації клієнта про його права та обов’язки, з роз’ясненням принципів роботи правової системи, оскільки вони стосуються прав і обов’язків клієнта;

б) надання допомоги клієнту будь-яким законним способом та вчинення правових дій для захисту його інтересів;

в) надання клієнту допомоги в судах, трибуналах та адміністративних органах.

Надаючи допомогу клієнтам при здійсненні правосуддя, адвокати повинні додержувати прав людини й основних свобод, визнаних національним і

міжнародним правом, діяти вільно і наполегливо, відповідно до закону і визнаних професійних стандартів та етичних норм.

Адвокат має бути лояльним до інтересів свого клієнта.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

  1. надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
  2. складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
  3. захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
  4. надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
  5. представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
  6. представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
  7. представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах;
  8. надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статус адвокатів в Україні
Хто може і хто не може бути адвокатом

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох

років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка:

  1. має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
  2. визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
  3. позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, — протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
  4. звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, — протягом трьох років з дня такого звільнення.

Несумісною з діяльністю адвоката є:

  • робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
  • військова або альтернативна (невійськова) служба;
  • нотаріальна діяльність;
  • судово-експертна діяльність.
Форми адвокатської діяльності

1) Здійснення адвокатської діяльності індивідуально (в Росії — «адвокатський кабінет»).

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера).

2) Адвокатське бюро.

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом (в Росії — двома і більше), і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

3) Адвокатське об’єднання (в Росії — «колегія адвокатів»).

Адвокаты для гражданского производства в суде

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Адвокатське об’єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Адвокатське об’єднання може залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

Адвокатське об’єднання зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Адвокати мають право створювати в установленому законом порядку місцеві, всеукраїнські і міжнародні об’єднання.

Адвокати, їх об’єднання можуть бути членами міжнародних організацій адвокатів та юристів.

Професійні права та обов’язки адвоката

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором

про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

  • Адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Гарантії адвокатської діяльності

Гарантії адвокатської діяльності — це засоби охорони прав адвокатів від їх порушення.

Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську

діяльність», Кримінальним кодексом України (ст. 397—400) та іншими законами, зокрема забороняються будь-які втручання і перешкоди

здійсненню адвокатської діяльності, забороняється вимагати розкриття адвокатської таємниці, забороняється втручання у приватне спілкування

адвоката з клієнтом, забороняється втручання у правову позицію адвоката, забороняється ототожнення адвоката з клієнтом тощо.

Адвокатська таємниця

Адвокатська таємниця — будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових

відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з

передбачених Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката,

складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокатський запит

Адвокатський запит — письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб,

підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Адвокатська етика

Адвока́тська е́тика (етика адвоката) — приписувана корпоративними правилами належна поведінка адвоката у тих випадках, коли правові норми

не встановлюють для нього конкретних правил поведінки. Адвокатська етика — складова частина юридичної етики.

Дисциплінарна відповідальність адвокатів

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

Дисциплінарне провадження — процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного  проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

  1. порушення вимог несумісності;
  2. порушення присяги адвоката України;
  3. порушення правил адвокатської етики;
  4. розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
  5. невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
  6. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
  7. порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його rлієнта. Адвокаты для гражданского производства в суде

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

  1. попередження; Адвокаты для гражданского производства в суде
  2. зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; Адвокаты для гражданского производства в суде
  3. позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. Адвокаты для гражданского производства в суде
Присяга адвоката

“Я, (ім’я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів

верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і

сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і

законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі”

— Стаття 11 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Адвокаты для гражданского производства в суде

Єдиний реєстр адвокатів України

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної

інформації про чисельність і персональний склад адвокатів, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення

відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Адвокаты для гражданского производства в суде

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи. Адвокаты для гражданского производства в суде

Положення про Єдиний реєстр адвокатів України затверджене Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури 10 березня 2000 року. Адвокаты для гражданского производства в суде

судебные повестки правила их вручения

в течении скольки дней приходит повестка в суд

повестка в суд украина

повестка в суд по уголовному делу

повестка в суд образец украина

сколько ждать повестку в суд

повестка в суд по почте

как присылают повестку в суд

Адвокаты для уголовного производства в суде

Адвокаты для уголовного производства в суде. Реальная помощь в уголовном деле. Харьков, Харьковская область Представительство интересов в суде по уголовному делу, по гражданскому делу. Составление и подача процессуальных документов Помощь свиделелям, потерпевшим, в экспертизе +380668243914, +390679331668

Адвокаты для уголовного производства в суде

Адвокаты для уголовного производства в суде.

Адвокаты для уголовного производства в судеІсторичні джерела засвідчують, що паростки адвокатури виникли ще у древніх народів, коли у племенах або між ними виникали суперечки і їх врегулювання потребувало від вождя племені виконання функцій, подібних до правосуддя.

Реальна допомога у кримінальній справі Харків, Харківська область. Доступно, коректно

Адвокаты для уголовного производства в суде

Знаходилися радники вождя, котрі інформували його про суть конфлікту, надавали йому поради щодо врегулювання ситуації, прийняття рішення.

Одночасно з’явилась і потреба у захисті, який здійснювали батьки або друзі, так звана родинна адвокатура.

Під час розгляду суперечки збиралися родичі, сусіди, знайомі, які висловлювали свою думку на користь кожного з супротивників, або радили,

яка зі сторін є пра́вою, допомагали звернутися до вождя тим, хто був невдоволений прийнятим ним рішенням, виголошували промови на захист

певної особи. Тобто вже тоді вирізнялися люди, які захищали чиїсь, а не свої, інтереси.

Особи, які професійно займалися правозахистом, з’явилися значно пізніше, коли звичаєве право замінювалося писаними законами.

В літературі обстоювалася думка, що адвокатура існувала в усі часи і у всіх народів, їй надавали божественне походження, стверджувалося, що швидше

за все адвокатура виникла ще тоді, як тільки люди вперше засвоїли форми громадянського устрою.

Припускалося, що адвокатура народилася разом з першим судовим процесом, де перед першим суддею виступив і перший адвокат.

У стародавніх країнах правосуддя здійснювалося із застосуванням принципів усності, гласності, змагальності (наприклад, у Стародавній Індії) або, навпаки, процес був письмовий і таємний (наприклад, у Стародавньому Єгипті).

У стародавніх іудеїв, де суд був змагальним і гласним, підсудні мали право на захист, який здійснювати могла кожна людина, а згодом цю функцію

виконували кандидати на суддівську посаду, на участь яких не бралася згода особи, яку вони захищали.

Адвокаты для уголовного производства в суде

Адвокаты для уголовного производства в судеПочаток судового красномовства в Греції віднесено до часів Солона (640–559 рр. до н. е.), афінського архонта (найвища посадова особа у Стародавній

Греції), якого вважали одним із семи видатних грецьких мудреців.

Він запровадив обов’язок кожного захищати свою справу в суді особисто, ніякі заміни не допускалися.

Однак у багатьох випадках дотримання закону Солона було неможливим і тоді це правило дозволялося порушувати й допускати представництво та

заміну однієї особи іншою, наприклад, осіб, що не володіли достатньо словом, дітей, жінок, а також у разі захисту громадських інтересів.

Звертатися до ритора (оратор в Стародавній Греції та Римі) або до софіста (професійного оратора, вчителя красномовства), яким сплачувався гонорар,

що залишався у секреті, дозволялося суддями у виключних випадках, коли особа не володіла мовою.

Досить часто промови для обох сторін писали логографи

Досить часто промови для обох сторін писали логографи – особи, які складали судові промови (в Афінах з кінця V ст. до н. е.) від імені клієнта, з урахуванням

його характеру, освіченості, інших його рис, для його особистого (як сторони) виступу на суді.

Логографи виконували роль помічників, суфлерів, котрі найчастіше були поряд з клієнтом, щоб за необхідності йому підказати, виправити його помилку.

Нерідко клієнт після викладення обставин своєї справи просив заслухати ще й оратора, котрим найчастіше й був логограф.

Відомим є факт, що до цієї діяльності вдався й Демосфен, який розпочав свою кар’єру писанням логографій.

Він, зокрема, писав промови для осіб, які захищали самостійно свої інтереси в суді, написані ним промови виголошували ті, хто не володів мовою.

Адвокатура в Греції була переважно пов’язана з ораторським мистецтвом, що на той час було розвинуте принаймні більше ніж право.

Таким чином красномовство, в умовах усного і голосного судочинства перед живою аудиторією, заміщало недостатність юридичних знань.

Більш обізнаними у законодавстві були юрисконсульти

Більш обізнаними у законодавстві були юрисконсульти котрі складали правові документи, але особисто не виступали на суді;

вони лише супроводжували ораторів на суд і повідомляли їм необхідні юридичні відомості.

Підготовка до адвокатської професії зосереджувалась саме на занятті ораторським мистецтвом, яке було на першому місці, а не на вивченні законодавства.

Аристотель наголошував: «Соромно не вміти захищатися словом». Погано говорити майже напевне означало програти справу.

Цицерон стверджував, що ораторське мистецтво розвивалось виключно в Афінах.

Визнавалося, що саме в Афінах були всі необхідні умови для появи адвокатури:

  • демократичний устрій республіки,
  • розвинуте громадське життя,
  • процвітання ораторського мистецтва,
  • усність та публічність провадження перед судом, який складався з народу,
  • принцип змагальності.
Адвокаты для уголовного производства в суде

Виникнення і становлення адвокатури в Стародавньому Римі пов’язано з відповідними реформами, які спричинили появу адвокатської професії.

Впродовж перших п’яти століть у Римі не було потреби у судовому красномовстві, оскільки діяв судовий патронат патриціїв, привілеєм яких було

знання законів і процесу, і котрі вели справи своїх клієнтів без будь-якої винагороди.

З посиленням Риму, централізацією правосуддя значно збільшувалася кількість гучних судових процесів, де захист, як і обвинувачення, були

незалежні, бо кожен мав право виступати як обвинувач у кримінальному суді.

Кримінальний процес здійснювався перед усім народом

Кримінальний процес здійснювався перед усім народом  — на площі, де розглядалися звинувачення у вимаганнях, насильстві, зрадах тощо.

Отже, адвокати звертали своє слово до величезної кількості присутніх і мали робити це витончено, орієнтуючись на натовп, створюючи певний настрій,

застосовуючи риторичні прийоми впливу на тих, хто прийшов на площу висловити своє ставлення до справи, що розглядалася.

Зовнішній «красивості» промови приділялася величезна увага, кожен жест, гра голосу, наголос, емоційність спрямовувалися на те, щоб сподобатися натовпу, переконати його, викликати підтримку.

Більшість адвокатів у Римі займалися виключно веденням судових справ.

Адвокатом міг бути кожен, юридичних знань не вимагалося, бо це було прерогативою юрисконсультів — особливих повірених, які складали подання,

записки з питань права, але котрі не виступали особисто на підтримку своєї думки в суді.

Таким чином, професія адвоката була широко доступною для усіх, хто мав намір досягти популярності, здобути славу громадського діяча.

Адвокатський гонорар (гроші, подарунки) був заборонений у Римі (lex Cincia de donationibus).

Однак нагорода вимірювалася іншим — визнанням, відомістю, громадськими посадами; багато хто з адвокатів досягав високих громадських посад,

продовжуючи адвокатську діяльність. Адвокаты для уголовного производства в суде

Основу адвокатської професії в Римі становило вміння адвокатів складати і проголошувати судові промови, отже, на перший план висувалося мистецтво

«судоговоріння», якому постійно навчалися, пристосовуючи мову для кожного конкретного випадку, не покладаючись на імпровізацію. Адвокаты для уголовного производства в суде

З початком занепаду судового красномовства збігається розвиток римського права, що суттєво вплинуло на адвокатську професію, оскільки гостро

виникла необхідність відмовитися від красивих, але часто беззмістовних промов і глибоко оволодіти юридичними знаннями.Адвокаты для уголовного производства в суде

Ораторське мистецтво поступово втратило свою важливість, а промови адвокатів ставали більш конкретними, побудованими не на театральності й

ораторських прийомах, а на застосуванні права. Адвокаты для уголовного производства в суде

Адвокатура віднайшла організаційні форми своєї діяльності. Адвокаты для уголовного производства в суде