Уявна оборона.Коментар ст.37

Уявна оборона

Уявна оборона

Уявна оборона 1. Уявною обороною визнаються дії, пов’язані Із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільне небезпечного посягання не

було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави

вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення;

3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в

умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.

4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального’ суспільне небезпечного посягання, вона

підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.

Коментар

1. Стан уявної оборони виникає у випадках, коли реального посягання немає, але в особи під впливом дій іншої особи (осіб) та особливостей ситуації, в якій

вчинено ці дії, виникає помилкове враження про вчинення (чи реальну загрозу вчинення) суспільне небезпечного посягання, внаслідок чого вона заподіює

шкоду, вважаючи, що перебуває у стані необхідної оборони.

Кримінальна відповідальність

За загальним правилом заподіяння потерпілому шкоди в стані уявної оборони не виключає кримінальної відповідальності.

Уявна оборона не тягне за собою кримінальної відповідальності за наявності двох ознак, вказаних у ч. 2 ст. 37, а саме, коли:

1) обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання;

2) особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.

Питання про те, чи справді існували достатні підстави для помилкових висновків про наявність суспільне небезпечного посягання, має вирішуватись

залежно від обставин конкретної справи виходячи із того, як звичайно сприймала б відповідну ситуацію інша особа. За наявності зазначених вище

умов усі вчинені у стані уявної оборони дії оцінюються як вчинені у стані реальної необхідної оборони. Уявна оборона.

Якщо під час уявної оборони за обставин, передбачених ч. 2 ст. 37, особа допустила перевищення меж, встановлених ст. 36 для випадків необхідної оборони від реального суспільне небезпечного посягання, вона підлягає

відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони. Така відповідальність можлива лише у випадках, передбачених ст. ст. 118 і 124. Уявна оборона

суспільне небезпечне посягання

 Ч. 4 ст. 37 встановлює, що у випадках,, коли особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати факт відсутності реального суспільне небезпечного

посягання, вона несе кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди через необережність. Це правило має застосовуватись лише для випадків, коли

виникли певні обставини, які могли створити враження про наявність посягання, але особа проявила легковажність чи недбалість в оцінці ситуації і

внаслідок цього помилково вжила заходів захисту від неіснуючого посягання. Якщо ж обставин, які хоча б частково виправдовували помилку, допущену

особою в оцінці ситуації, не було і заподіяння шкоди зумовлене виключно надмірною уявою особи, то положення про уявну оборону щодо такої особи не

застосовуються і вона має нести кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду на загальних підставах. Уявна оборона.

Постанова ПВС № 4 від 28 червня 1991 року “Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільна небезпечних посягань” (п. 9). Уявна оборона.

Автор: Адвокат з кримінальних справ

Допомога адвоката на досудовому слідстві, в суді, прокуратурі, поліції. кримінальні та цивільні провадження.
Предварительна юридична консультація безкоштовно. Харків, Харківська область.
Правовий захист по справам о злочинах проти життя та здоров”я особи, по справам о злочинах проти власності, в сфері обігу наркотичних засобів.