Звільнення від покарання за хворобою. Коментар ст.84

Звільнення від покарання за хворобою

Звільнення від покарання за хворобою

Звільнення від покарання за хворобою. 1. Звільняється від покарання особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє й” можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

До такої особи можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 цього Кодексу.

2. Особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування.

При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

3. Військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров’я звільняються від покарання.

4. У разі одужання осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися

строки давності, передбачені статтями 49 або 80 цього Кодексу, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання.

При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами,

передбаченими в частині п’ятій статті 72 цього Кодексу, а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру.

Коментар

1. Звільнення від покарання за хворобою застосовується у випадках, коли досягнення мети покарання стає нереальним через хворобу особи, яка вчинила злочин. Ст. 84 передбачає три самостійних види звільнення особи від покарання за хворобою, які визначаються характером захворювання та особливостями суб’єкта, до якого застосовуються.

Обов’язкове звільнення від покарання, умовами якого є

2. Ч. 1 ст. 84 передбачає обов’язкове звільнення від покарання, умовами якого є:

1) відбування особою покарання;

2) захворювання її на психічну хворобу;

3) позбавлення й можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

Про поняття психічної хвороби, а також про можливість усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними див. коментар до ст. 19.

Підставою для звільнення від покарання

Підставою для звільнення від покарання таких осіб є неможливість їх виправлення.

Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати і примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.

Такі особи звільняються від покарання незалежно від тяжкості вчиненого ними злочину, тривалості невідбутої частини покарання, наявності порушень режиму та інших обставин.

Закон передбачає можливість застосування до них примусових заходів медичного характеру відповідно до ст. ст. 92 – 95.

Умови звільнення від покарання

3. Ч. 2 ст. 84 передбачає можливість звільнення від покарання або від подальшого його відбування за таких умов:

1) особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної;

2) це сталося після вчинення злочину або постановлення вироку;

3) врахування судом тяжкості вчиненого злочину, характеру захворювання, особи засудженого та інших обставин справи.

Відбування покарання такими особами є недоцільним через неможливість їх виправлення в умовах відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу.

До тяжких можна віднести хвороби, включені до Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.

Виявлення таких осіб покладається на лікарсько-трудові комісії, які створюються при лікарнях для засуджених.

Захворювання на тяжку хворобу є підставою

Захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця

хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує її життю або може призвести до серйозного погіршення

здоров’я чи інших тяжких наслідків.

Тяжкість вчиненого злочину ґрунтується на положеннях ст. 12. Особу засудженого характеризують поведінка під час відбування покарання,

дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення, ухилення від призначеного лікування тощо.

Інші обставини

До інших обставин, які суд може врахувати при вирішенні цього питання, можна віднести:

тривалість відбутого покарання;

обставини, які при звільненні від покарання або від подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи близьких тощо),

а також той факт, що засуджений захворів на тяжку хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання. Звільнення від покарання за хворобою

Обов”язкове звільнення за умов

4. Ч. З ст. 84 передбачає обов’язкове звільнення від покарання, яке застосовується за таких умов:

1) суб’єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні; Звільнення від покарання за хворобою

2) він визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Звільнення від покарання за хворобою

Захворювання засудженого військовослужбовця може і не бути тяжким. Звільнення від покарання за хворобою

Важливим є те, що воно робить його непридатним до військової служби. Звільнення від покарання за хворобою

5. Звільнення від покарання особи, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє й можливості усвідомлювати свої дії

(бездіяльність) або керувати ними, а також звільнення від покарання або від подальшого його відбування особи, яка після вчинення злочину або

постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, мають умовний характер. Звільнення від покарання за хворобою

Відбування покарання в разі одужання

Відповідно до ч. 4 ст. 84 ці особи, у разі їх одужання, повинні бути направлені для відбування покарання. Звільнення від покарання за хворобою

Проте пі особи не направляються для відбування покарання, якщо вони:

1) повинні бути звільнені від покарання:

а) у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49); Звільнення від покарання за хворобою

б) у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80); Звільнення від покарання за хворобою

в) у зв’язку із засудженням особи за діяння, караність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74); Звільнення від покарання за хворобою

г) на підставі закону про амністію або акта про помилування (ст. 85); 2) можуть бути звільнені на підставах, передбачених ч. 4 ст. 74, ст. ст. 75, 79, 81, 83. Звільнення від покарання за хворобою

Автор: admin

Допомога адвоката на досудовому слідстві, в суді. Юридична предварительна консультація безкоштовно.