Вбивство через необережність

Порушення обов'язків щодо охорони майна

Вбивство через необережність

Вбивство через необережність

Вбивство через необережність1. Вбивство, вчинене через необережність,- карається

обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність,-

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Юридическая помощь, защита

Коментар до статті 119.

1. Об’єктом злочину є життя особи.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням – посяганням на життя іншої людини;

2) наслідками у вигляді й смерті;

3) причинним зв’язком між вказаними діянням і наслідками.

Якщо необережне заподіяння смерті є ознакою іншого злочину (зокрема передбаченого ч. 2 ст, 134, ч. З ст. 135, ч. З ст. 136, ч. 2 ст. 137, ч. 2 ст. 139), воно

кваліфікується за статтею Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за цей злочин, і додаткової кваліфікації за ст. 119 не потребує.

Злочин вважається закінченим з моменту настання смерті особи.

3. Суб’єкт злочину загальний.
Злочинна самовпевненість або злочинна недбалість
  1. З суб’єктивної сторони злочин характеризується необережністю: злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю.

Вбивство через необережність слід відмежувати від випадкового заподіяння смерті (казусу), коли особа, що заподіяла смерть потерпілому, не передбачала настання смерті потерпілого від своїх дій (бездіяльності) і за обставинами справи не повинна була або не могла цього передбачати.

5. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 119) є вбивство через необережність двох або більше осіб.

Вбивство через необережність

Мінімальна кількість потерпілих від цього злочину – дві особи, максимальна – теоретично невизначено велика, а фактично створюється кожного разу відповідно до конкретних обставин справи.

Об’єктивна сторона злочину може містити одну, дві або більше дій, але завжди складається з декількох наслідків.

Така особливість вимагає ретельного детального дослідження всього причинного комплексу. Якщо наявні кілька дій, то розрив у часі між ними не

має значення для кваліфікації вчиненого, але фактично через суб’єктивні особливості цього злочину він має тенденцію бути миттєвим чи невеликим.

Особливе значення для розглядуваного виду вбивства через необережність має суб’єктивна сторона, завдяки якій у кінцевому рахунку можливе

відмежування від нього умисного вбивства двох або більше осіб, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК.

Суб’єктивна сторона вбивства через необережність двох або більше осіб визначається виною у вигляді злочинної самовпевненості або недбалості,

причому не виключено, що одночасно, та відображає психічне ставлення винної особи до різних наслідків своєї діяльності.

Кримінальна відповідальність виключається, якщо кілька осіб зазнали смерті, хоч і пов’язаної з діяльністю іншої людини, але внаслідок збігу обставин внаслідок нещасного випадку (казусу).

Вбивство через необережність

У п. 26 постанови Пленуму ВСУ від 7 лютого 2007 р. № 2 ” Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи” зазначається, що у

випадках, коли особа позбавила потерпілого життя і передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно

розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла

їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність і кваліфікувати за ст. 119.

Роз’яснення ПВСУ (абз. 4 п. 26 постанови Пленуму ВСУ від 7 лютого 2007 р. № 2) чітко орієнтує судову практику на те, що від злочинної недбалості як

різновиду необережної форми вини слід відрізняти так званий випадок (казус), коли особа не усвідомлювала свою дію або

бездіяльність як таку, що утворює реальну загрозу для життя іншої людини, не передбачала настання смерті цієї людини, не повинна була та й не могла її передбачити.

Випадкове спричинення смерті є різновидом невинного спричинення шкоди” воно не містить складу злочину за відсутністю ознак суб’єктивної сторони, а

тому не тягне за собою кримінальної відповідальності, оскільки КК не передбачає об’єктивного ставлення у вину. Іноді випадкове заподіяння смерті

може бути пов’язано з обставинами, що виключають злочинність діяння, зокрема, з необхідною обороною.

Автор: Адвокат з кримінальних справ

Допомога адвоката на досудовому слідстві, в суді, прокуратурі, поліції. кримінальні та цивільні провадження.
Предварительна юридична консультація безкоштовно. Харків, Харківська область.
Правовий захист по справам о злочинах проти життя та здоров”я особи, по справам о злочинах проти власності, в сфері обігу наркотичних засобів.