Умисне легке тілесне ушкодження

Порушення права на безоплатну медичну допомогу

Умисне легке тілесне ушкодження

Умисне легке тілесне ушкодження

Умисне легке тілесне ушкодження1. Умисне легке тілесне ушкодження – карається штрафом

до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або

громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними

роботами на строк до одного року.

Юридическая помощь, защита

2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності,-

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Коментар до ст. 125 – Умисне легке тілесне ушкодження

1. Об’єктом злочину є здоров’я особи.

2. З об’єктивної сторони злочин характеризується вчиненням тілесних ушкоджень двох видів:

1) легкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 125);

2) легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності (ч. 2 ст. 125).

У першому випадку йдеться про легке тілесне ушкодження, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності.

Таким тілесним ушкодженням є ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (синець, подряпина тощо).

Легке тілесне ушкодження другого виду характеризується тим, що при його заподіянні потерпілому спричиняються короткочасний розлад здоров’я або незначна стійка втрата працездатності.

Короткочасним слід вважати розлад здоров’я тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні (21 день). Під незначною стійкою втратою працездатності слід розуміти втрату загальної працездатності до 10%.

Якщо умисне легке тілесне ушкодження КК передбачено як ознаку іншого злочину, його заподіяння слід кваліфікувати за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, ч. 2 ст. 377, ч. 2 ст. 398 ).

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння фізичної шкоди у вигляді наслідків, зазначених у ч. ч. 1 або 2 ст. 125.

3. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Якщо умисел винного було спрямовано на заподіяння тяжких

тілесних чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а в результаті його дій потерпілому було заподіяно лише легкі тілесні ушкодження, вчинене слід

кваліфікувати за спрямованістю умислу – за відповідними частинами ст. ст. 15 і 121 або 122.

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Затверджені наказом МОЗ № 6 від 17 січня 1995р.

Автор: Адвокат з кримінальних справ

Допомога адвоката на досудовому слідстві, в суді, прокуратурі, поліції. кримінальні та цивільні провадження.
Предварительна юридична консультація безкоштовно. Харків, Харківська область.
Правовий захист по справам о злочинах проти життя та здоров”я особи, по справам о злочинах проти власності, в сфері обігу наркотичних засобів.