Захоплення заручників

Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції

Захоплення заручників

Захоплення заручників

Захоплення заручниківІ. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної

або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи

утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Юридическая помощь, защита

2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

Коментар до статті 147

1. Об’єктом злочину є особиста воля.

2. Об’єктивна сторона його характеризується суспільне небезпечними діями у двох можливих формах:

1) захоплення особи як заручника;
2) тримання особи як заручника.

Заручником є особа, яку захоплює або утримує інша особа, погрожуючи при цьому її вбити, спричинити тілесні ушкодження, вчинити інші насильницькі дії або продовжувати утримувати далі.

Під захопленням особи треба розуміти напад, пов’язаний з й затриманням із наступним істотним обмеженням вільного руху, пересування чи поведінки особи.

Тримання особи передбачає насильницьку заборону особі залишати певне місце чи унеможливлення це зробити.

Захоплення може бути таємним або відкритим, із застосуванням фізичного насильства або з погрозою його застосування.

Так само фізичним чи психічним насильством може супроводжуватися і тримання особи. Проте захоплення або тримання, поєднані з погрозою

вбивства заручника, є кваліфікованим видом злочину, а тому межі погрози, що застосовується при вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147, не

можуть бути вищими за погрозу спричинення тяжкого тілесного ушкодження.

Злочин може полягати в захопленні особи з наступним її триманням або тільки у триманні особи. Закінченим він є з моменту, коли свобода особи була фактично обмежена.

Тривалість тримання особи як заручника значення для кваліфікації не має і враховується при призначенні покарання.

Захоплення заручників із числа осіб, що відбувають покарання у виправній установі і наступна злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи

про їх звільнення, за наявності інших необхідних ознак злочину, передбаченого ст. 391, утворюють сукупність злочинів і підлягають кваліфікації за ст. ст. 147 і 391.

3. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Захоплення заручників

4. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Ставлення особи до тяжких наслідків цього злочину може бути умисним або необережним.

Оскільки захоплення і тримання особи фактично означають позбавлення її волі, від злочину, передбаченого ст. 146, розглядуваний злочин відрізняється

переважно за спеціальною метою, Тут вона може мати альтернативний характер – спонукати родичів затриманого, державну або іншу установу,

підприємство чи організацію, фізичну або службову особу до:

а) вчинення будь-якої дії (передати зброю, наркотичні засоби, інші речі, транспортні засоби чи гроші, звільнити якогось заарештованого чи ув’язненого, забезпечити безперешкодний виліт за межі країни тощо);

б) утримання від учинення будь-якої дії (неприйняття певної особи на ту чи іншу посаду, відмова від укладення угоди тощо).

Вчинення чи не вчинення певних дій адресатом вимоги є умовою звільнення заручника.

Адресатом вимоги можуть бути такі суб’єкти:

1) державна або інша установа, підприємство чи організація (установа виконання покарань, орган виконавчої влади, суд, господарське товариство, банк тощо), у т.ч. іноземні або міжнародні; Захоплення заручників

2) родичі затриманого або інші фізичні особи (скажімо, його близькі, знайомі); Захоплення заручників

3) службові особи (про поняття службова особа див. примітки 1 і 2 до ст. 364 і Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК). Захоплення заручників

5. Кваліфікованими видами розглядуваного злочину є:

1) вчинення його щодо неповнолітнього; Захоплення заручників
2) вчинення його організованою групою; Захоплення заручників
3) захоплення або тримання особи як заручника, поєднане з погрозою знищення людей; Захоплення заручників
4) спричинення ним тяжких наслідків. Захоплення заручників

Про поняття неповнолітній, організована група, знищення людей див. коментарі відповідно, до ст. ст. 66, 28, 113. Захоплення заручників

Поняттям тяжкі наслідки у складі цього злочину охоплюються заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, у т.ч. таке, що спричинило смерть потерпілого,

настання великої матеріальної шкоди, суттєве загострення міждержавних чи міжнаціональних стосунків, серйозне порушення діяльності установ, організацій і підприємств тощо. Захоплення заручників

Умисне вбивство потерпілого за обтяжуючих обставин кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 147 і ч. 2 ст. 115. Захоплення заручників

Захоплення заручників

Конституція України (cm. cm. 28-29). Захоплення заручників

Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17 грудня 1979р. Ратифікована УРСР8 травня 1987р. Захоплення заручників

Токійська конвенція про злочини та деякі Інші акти, що вчинюються на борту повітряних суден від 14 вересня 1963р. Захоплення заручників. УРСР приєдналась до Конвенції 21 грудня 1987р. Захоплення заручників

ЦК (ст. 23). Захоплення заручників

Постанова ПВС № 2 від 26 березня 1993р. “Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі (п.п. 10-11). Захоплення заручників

Постанова ПВС № 12 від 25 грудня 1992р. “Про судову практикує справах про корисливі злочини проти приватної власності” (п.п. 9, 12).

Автор: admin

Допомога адвоката на досудовому слідстві, в суді. Юридична предварительна консультація безкоштовно.