Порушення недоторканності житла

Порушення права на безоплатну медичну допомогу

Порушення недоторканності житла

Порушення недоторканності житла

Порушення недоторканності житла

1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них

огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян,-

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Коментар до статті 162.

Об”єкт злочину Порушення недоторканності житла

1.Об’єктом злочину є право людини на недоторканність житла та іншого володіння.

Предмет злочину Порушення недоторканності житла

2. Його предметом може бути житло або інше володіння особи.

Про поняття житло див. коментар до ст. 185.

Інше, крім житла, володіння особи – це земельні ділянки, гаражі, погреби, інші будівлі господарського, у т.ч. виробничого призначення, відокремлені

від житлових будівель, будь-які інші об’єкти, щодо яких особа здійснює право володіння (наприклад, транспортний засіб).

Потерпілі Порушення недоторканності житла

3. Потерпілим від цього злочину може бути тільки фізична особа – громадянин України, особа без громадянства або іноземець.

Порушення встановленого законом порядку проникнення до приміщення, яке належить на праві власності юридичній особі, не утворює склад злочину, передбачений ст. 162.

Такі дії за наявності для того підстав можуть розцінюватись як самоправство, перевищення влади чи службових повноважень або інший злочин.

Форми порушення. Порушення недоторканності житла

4. З об’єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі:

1) незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи;

2) незаконного проведення в них огляду чи обшуку;

3) незаконного виселення;

4) інших дій, що порушують недоторканність житла громадян.

Незаконне проникнення до житла

Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснене всупереч

волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.

Незакодний огляд

Незакодний огляд – це проведення такої слідчої дії, як огляд житлового приміщення чи іншого володіння особи з недотриманням вимог щодо

підстав його проведення або з порушенням процесуального порядку його проведення (проведення з іншою метою, ніж це передбачено кримінально-

процесуальним законодавством, без понятих, без складання протоколу тощо.

На відміну від обшуку, огляд житлового приміщення за чинним законодавством може бути проведений без рішення суду і без санкції прокурора.

Однак, відповідно до п. 13 Перехідних положень Конституції України такий порядок має бути змінено й огляд житла стане можливим лише за вмотивованим рішенням суду.

Незаконний обшук

Обшук вважається незаконним, якщо він здійснений:

1) приватною особою; службовою особою, у т.ч. з правоохоронних органів, яка не має права його проводити;

2) службовою особою, яка відповідно до закону наділена правом проведення обшуку (слідчим, працівником органу дізнання), але:

а) за відсутності підстав для проведення обшуку (коли не порушено кримінальну справу або за відсутності достатніх даних про те, що знаряддя

злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі, заховані в

певному приміщенні або місці чи у будь-якої особи, а також про те, що в певному приміщенні або місці переховується злочинець);

б) з порушенням процесуального порядку його проведення (без участі понятих, без складання протоколу, без роз’яснення обшукуваним, понятим і відповідним представникам їхніх прав тощо).

Незаконне виселення

Під незаконним виселенням слід розуміти виселення із займаного житлового приміщення за відсутності підстав або з порушенням порядку, встановлених законом.

Відповідно до чинного законодавства примусове виселення громадянина із житла може мати місце лише за рішенням суду у визначених законом випадках.

Незаконним слід визнавати також виселення, здійснене неуповноваженою на те особою.

До інших діб, що порушують недоторканність житла громадян, може бути віднесено самовільне вселення до чужого житла, тимчасове використання житла без згоди його власника, незаконне проведення виїмки тощо.

Термін “інші дії” дає підстави говорити про те, що склад розглядуваного злочину утворюють будь-які дії, що полягають у неправомірному проникненні у житло чи інше володіння громадянина.

Порушення недоторканності житла у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна, необхідності затримання злочинця, у т.ч.

шляхом проведення з недотриманням установлених процесуальним законом вимог огляду чи обшуку, не утворює складу злочину, передбаченого ст. 162.

Закінченим цей злочин вважається з моменту вчинення описаних у диспозиції ч. 1 ст. 162 дій.

Порушення недоторканності житла Суб’єкт злочину загальний

5. Суб’єкт злочину загальний.

Суб’єктивна сторона злочину Порушення недоторканності житла

6. З суб’єктивної сторони злочин характеризується лише прямим умислом. Винний усвідомлює, що порушує недоторканність житла громадян шляхом вчинення вказаних вище дій, і бажає їх вчинити.

7. Кваліфікуючими ознаками розглядуваного злочину є вчинення його:

1) службовою особою;

2) із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК.

Поняттям насильство у складі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162, охоплюється будь-яке фізичне насильство.

Заподіяння в процесі порушення недоторканності житла умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження за кваліфікуючих обставин, умисного

тяжкого тілесного ушкодження або смерті потребує кваліфікації дій винного за сукупністю злочинів – за ч. 2 ст. 162 та ст. ст. 115, 119, 121,ч. 2ст. 122.

Якщо порушення недоторканності житла вчинювалось службовою особою і при цьому воно супроводжувалось насильством, застосуванням зброї або

діями, що завдають болю чи ображають особисту гідність потерпілого, вчинене слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 162 і ч. ч. 2 чи 3 ст. 365.

Порушення недоторканності житла

Конституція України (ст.30, п. 13 розділу “Перехідні положення” ).

ЖК(ст.ст. 94, 97, 99, 109-117. 124. 132, 148, 157, 169).

Постанова ПВС № 12 від 25 грудня 1992р. ‘ Про судову практику в справах про корисливі злочини протії приватної власності” (п. ЗО).

Постанова ПВС № 9 від 1 листопада 1996 р. “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” (п. 15).

Автор: Адвокат з кримінальних справ

Допомога адвоката на досудовому слідстві, в суді, прокуратурі, поліції. кримінальні та цивільні провадження.
Предварительна юридична консультація безкоштовно. Харків, Харківська область.
Правовий захист по справам о злочинах проти життя та здоров”я особи, по справам о злочинах проти власності, в сфері обігу наркотичних засобів.