Арешт ( неповнолітні ). Коментар ст. 101

Арешт ( неповнолітні )

Арешт.

АрештАрешт ( неповнолітні ) полягає у триманні неповнолітнього, який на

момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції

в спеціально пристосованих установах на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.

Коментар

  1. Неповнолітні повинні відбувати арешт окремо від дорослих засуджених.

Умови відбування арешту неповнолітніми визначаються кримінально-виконавчим законодавством

2. Порівняно з дорослими засудженими тривалість арешту для неповнолітніх істотно скорочена – удвічі мінімальний термін і в чотири рази – максимальний.

3. Аре*шт призначається неповнолітнім, які на момент постановлення вироку досягли 16-річного віку. Сам же злочин, за який призначається арешт, може бути вчинений і до досягнення 16-річного віку. Настання повноліття у період відбування арешту не е підставою для зміни тривалості арешту порівняно з тією, яка обмежена ст. 101.

4. Неповнолітні, які є військовослужбовцями (зокрема, курсанти

військових навчальних закладів), відбувають аре*шт на гауптвахті (ч.2ст. 60).

Відповідальність за втечу з під арешту

5. Відповідальність за втечу з-під арешту настає за ст. 393.

Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями

Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті, куди вони направляються в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку.

На гауптвахті тримаються роздільно засуджені військовослужбовці (надалі — з.в.) з числа офіцерського складу окремо від інших категорій;

з.в., які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин окремо від військовослужбовців рядового складу;

з.в., які проходять службу за призовом окремо від з.в., які проходять службу за контрактом.

Порядок та умови відбування арешту з.в. визначаються КВК України та нормативно-правовими актами Міністерства Оборони України.

Під час відбування арешту з.в. не може отримати чергове військове звання, бути призначеним на вищу посаду, переведеним на нове місце служби, звільнений з військової служби (крім непригодності за станом здоров’я).

Але з.в. під час відбування арешту виплачується оклад за поточне військове звання.

За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до з.в. можуть застосовуватися заохочення у виді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково.

За порушення порядку відбування покарання до з.в. можуть застосовуватися такі заходи стягнення, як догана чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.

Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується лише начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України і начальник гарнізону.

Арешт.Коментар ст.60

Арешт

Арешт

Арешт. 1. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції 1 встановлюється на строк від одного до шести місяців.

2. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.

3. Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.

1. За своєю правовою природою арешт є різновидом позбавлення волі на короткий строк, що полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції від

[bctt tweet=”Снятие ареста с имущества – движимого и недвижимого. Представительство интересов в исполнительной службе” username=”developersz”]

суспільства. Така ізоляція засудженого поєднується з застосуванням до нього обмежень, спеціально передбачених режимом відбування даного покарання, а також із застосуванням заходів виховного характеру.

Ар*шт може застосовуватися до всіх засуджених, у т. ч. і до непрацездатних (інвалідів 1-2 груп), осіб пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби. Не можна застосовувати арешт до вагітних жінок та жінок, що мають дітей віком до семи років. Особливості застосування ар*шту щодо неповнолітніх визначено у ст. 101.

2. Короткочасність ізоляції від суспільства особи, засудженої до ар*шту, полягає у тому, що цей вид покарання встановлюється на строк від одного до шести місяців. Конкретний строк арешту визначається-судом, виходячи з загальних засад призначення покарання (ст. 65).

3. Відбування арешту здійснюється в спеціальних виправних

установах. Згідно з ч. 2 ст. 60 військовослужбовці відбувають ар*шт на гауптвахті.

4. До осіб, які відбувають ар*шт, не може застосовуватися звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75) та умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81).

6. Втеча засудженого до ар*шту з місця позбавлення волі або з-під варти утворює склад злочину, передбаченого ст. 393.

Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (ст. ст. 2, 98, 218, 220, 245. додаток 6).