Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин

Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин

Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин

вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин

Особа, яка вчинила злочин у стані сп’яніння внаслідок вживання

алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин,

підлягає кримінальній відповідальності.

 

Юридическая помощь, защита

Коментар до ст.21

суспільне небезпечні діяння

1. Питання про відповідальність осіб, які вчинили суспільне небезпечні діяння у стані сп’яніння, кримінальним правом традиційно розглядається у контексті проблеми осудності – неосудності.

Відомо, що алкоголь (інші одурманюючі речовини) впливає на центральну нервову систему людини, вражає її свідомість і волю.

Але у таких осіб, як правило, зберігається контакт з оточуючим середовищем, вони не втрачають можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Стан сп’яніння не може слугувати підставою для звільнення від кримінальної відповідальності чи бути обставиною, що пом’якшує покарання. При обґрунтуванні кримінальної відповідальності за дії, вчинені у стані сп’яніння, враховується насамперед відсутність медичного критерію неосудності.

Алкоголь

2. Алкоголь – це винний спирт. У коментованій статті фактично йдеться про напої, що містять алкоголь, тобто про алкогольні напої – продукти, одержані

шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом понад 8,5% етилового спирту. вживання

алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

Про поняття “наркотичні засоби” див. коментар до ст. 305. вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин

Поняттям інших одурманюючих речовин охоплюються психотропні речовини (їх поняття визначено у коментарі до ст. 305), різноманітні токсичні речовини

промислового, побутового та іншого призначення (ацетон, бензин, розчинники, дихлофос тощо), деякі прекурсори (про їх поняття див. коментар

до ст. 305). вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин

Залежно від речовини, вживанням якої викликається сп’яніння, його поділяють на: алкогольне, наркотичне і токсичне.

алкогольне, наркотичне, токсичне сп”яніння

Алкогольне сп’яніння – психічний стан людини; який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів.

Чим більша кількість абсолютного алкоголю на 1 кг маси тіла і його концентрація в крові, тим важчий ступінь (клініка) сп’яніння.

Ступінь алкогольного сп’яніння – легкий, середній чи тяжкий – залежить і від інших факторів:

кількості і міцності алкогольного напою; часу, протягом якого вживалась певна доза алкоголю;

віку та індивідуальних особливостей організму; кількості та якості вжитого харчу;

фізичного і психічного стану людини в момент вживання алкогольних напоїв.

Ступінь сп’яніння згідно з ч. 2 ст. 67 може бути врахований судом при вирішенні питання про невизнання вчинення злочину особою, яка перебуває у

стані алкогольного сп’яніння, обставиною, що обтяжує покарання. Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

Розрізняють просте (фізіологічне) і патологічне сп’яніння. У ст. 21 йдеться саме про фізіологічне сп’яніння.

Патологічне сп’яніння є формою тимчасового розладу психічної діяльності.

Патологічне сп’яніння – це якісно відмінний від простого сп’яніння психічний стан людини.

Воно зустрічається після вживання, як правило, невеликої кількості алкогольних напоїв, триває незначний час (хвилини, інколи години) і

характеризується відсутністю об’єктивних ознак сп’яніння (хода і мова не змінені) і водночас глибоким порушенням свідомості, що настає миттєво і

завершується раптово.

Такому сп’янінню передує дія факторів, що ослаблюють організм:

напружена робота, перенесені в минулому інфекції, інтоксикації, черепно-мозкові травми, інші ураження центральної нервової системи.

У подібних випадках констатується поєднання медичного та юридичного критеріїв неосудності, такі особи не підлягають кримінальній

відповідальності.Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

За вчинення суспільне небезпечного діяння у стані фізіологічного сп’яніння, на відміну від патологічного сп’яніння, особа підлягає кримінальній

відповідальності, оскільки вона зберігає можливість усвідомлювати свої дії і керувати ними. Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших

одурманюючих речовин.

Наркотичне сп’яніння

Наркотичне сп’яніння – це психічний стан людини, викликаний вживанням наркотичних засобів.

Постійне вживання цих засобів розвиває фізичну залежність людського організму від наркотику, в основі якої лежить абстинентний синдром –

комплекс розладів, що виникають у наркоманів після раптового й повного припинення вживання наркотичних засобів і часто е внутрішніми

детермінантами вчинення злочинів, насамперед насильницьких.

Залежно від виду наркоманії абстиненція проявляється по-різному, але завжди пов’язана з відхиленнями у психічній діяльності людини.

Іноді вона може бути причиною неосудності особи щодо конкретних діянь. Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих

речовин.

Токсичне сп’яніння

Токсичне сп’яніння – це психічний стан людини, викликаний вживанням психотропних та інших одурманюючих речовин (окрім алкогольних напоїв і

наркотичних засобів). Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

Якщо виникають обґрунтовані сумніви щодо осудності особи, яка вчинила злочин у стані сп’яніння, призначається судово-психіатрична експертиза.

В обов’язковому порядку це стосується осіб, які страждають наркологічним захворюванням (алкоголіків, наркоманів і токсикоманів). Вживання алкоголю,

наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

висновки

3. Таким чином, під сп’янінням, про яке йдеться у ст. 21, слід розуміти просте (фізіологічне) алкогольне та наркотичне і токсичне сп’яніння.

Як узагальнене правове поняття стан сп’яніння – це психічний стан особи в момент вчинення злочину, викликаний вживанням алкогольних напоїв,

наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який за загальним правилом не виключає осудності, але характеризується послабленням

інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини і тому може бути такою ознакою діяння та особи винного, яка значно підвищує ступінь

суспільної небезпеки вчиненого і посилює відповідальність цієї особи. Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

Сп’яніння є умовою вчинення багатьох злочинів

4. Сп’яніння є умовою вчинення багатьох злочинів. Тому КК визнає стан сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання (п. 13 ч. 1 ст. 67). Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

примусове лікування

5. У разі вчинення злочину особою, хворою на алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію, до неї може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, примусове лікування (ст. 96). Вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.