Неналежне виконання професійних обов’язків

Неналежне виконання професійних обов’язків

Неналежне виконання професійних обов’язків

Неналежне виконання професійних обов'язків1. Невиконання чи неналежне виконання медичним або

фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків

внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення,

якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, – карається

Юридическая помощь, защита

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або виправними роботами на строк до двох років, або

обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на

строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Коментар до статті 140

1. Об’єкт злочину – життя і здоров’я людини, встановлений порядок виконання медичними і фармацевтичними працівниками своїх професійних обов’язків.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням (дією чи бездіяльністю) – невиконанням чи неналежним виконанням медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення;

2) наслідками у вигляді тяжких наслідків для хворого;

3) причинним зв’язком між вказаними діянням та наслідками.

Невиконання професійних обов’язків означає

Невиконання професійних обов’язків означає, що медичний або фармацевтичний працівник не вчиняє ті дії, які він в силу виконуваної роботи зобов’язаний був вчинити.

Неналежне виконання професійних обов’язків має місце у тому разі, коли медичний або фармацевтичний працівник виконує свої обов’язки не у повному

обсязі, недбало, поверхово, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності.

Одноразове чи систематичне

Невиконання чи неналежне виконання відповідним суб’єктом своїх професійних обов’язків може бути як одноразовим, так і систематичним.

За ст. 140 можуть кваліфікуватися, зокрема, такі діяння:

  • несвоєчасний або неправильний діагноз захворювання,
  • залишення хворого без належного медичного догляду,
  • переливання крові іншої групи,
  • залишення сторонніх предметів в організмі хворого під час хірургічної операції,
  • застосування неправильного лікування,
  • недостатній контроль за медичною технікою,
  • порушення правил виготовлення, зберігання або застосування лікарських засобів,
  • невстановлення належного лікувально-охоронювального режиму для хворих, які страждають на психічні розлади,
  • невиконання медсестрою вказівки лікаря щодо застосування до хворого ліків чи процедур тощо.
Відповідальність за ст. 140 КК України виключається

У разі, коли тяжкі наслідки для хворого не пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням медичним працівником своїх професійних

обов’язків, а настали внаслідок інших обставин, наприклад, запізнілого звернення за медичною допомогою або в результаті відсутності на даний час

науково обґрунтованих методів лікування тієї чи іншої хвороби, відповідальність за ст. 140 виключається.

Те саме стосується і випадків відмови пацієнта від медичних приписів, порушення пацієнтом встановленого для нього режиму, а також випадків, коли

тяжкі наслідки для хворого стали результатом недостатніх навичок, досвіду і кваліфікації медичного або фармацевтичного працівника або настали

внаслідок інших обставин, які не залежали від нього, однак перешкодили йому виконати професійні обов’язки у повному обсязі і з належною якістю.

Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 140 має бланкетний характер, у кожному конкретному випадку має встановлюватися, які саме професійні обов’язки

покладались на винну особу і які з цих обов’язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином, а також вимоги яких конкретно нормативних  актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) порушено винним.

При цьому необхідно враховувати. що встановлення діагнозу та вибір конкретного способу і методу лікування залежать від багатьох чинників,

зокрема індивідуальних особливостей організму хворого, досягнень медичної науки і досвіду лікувальної діяльності, а тому не можуть бути заздалегідь і

повністю регламентовані нормативними актами у сфері охорони здоров’я.

Особою, винною у вчиненні цього злочину, можуть бути порушені правила як нормативного, так і деонтологічного (професійного) характеру.

Настання тяжкіх наслідків дляф хворого

Злочин вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків для хворого.

Під тяжкими наслідками слід розуміти, наприклад, смерть людини, її самогубство, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання.

Неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом

імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, належить кваліфікувати за ст. 131.

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Це медичні та фармацевтичні працівники (лікарі незалежно від профілю, особи середнього медичного персоналу тощо), у

т.ч. ті, хто займається приватною медичною та фармацевтичною практикою як різновидами підприємницької діяльності.

Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

Як виняток за спеціальним дозволом МОЗ або уповноваженого ним органу охорони здоров’я особам без спеціальної освіти дозволяється діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини.

Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, кваліфікується за ст. 138.

злочинна самовпевненість або злочинна недбалість

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).

5. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 140) є спричинення тяжких наслідків неповнолітньому.

Про поняття неповнолітнього див. коментар до ст. 133. Неналежне виконання професійних обов’язків

Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 p. (cm. cm 16,17, 33-49, 52.74,76,78).  Неналежне виконання професійних обов’язків

Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення затверджені наказом МОЗ № 117 від ЗО червня 1994р. Неналежне виконання професійних обов’язків

Перелік захворювань, з приводу яких рекомендується лікуватися в умов їх стаціонару з денним перебуванням хворих. Затверджений наказом МОЗ № 146 від 8 серпня 1995р.  Неналежне виконання професійних обов’язків

Інструкція про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на право здійснення медичної практики,

проведення ( удовомедичної і судово-психіатричної експертизи, умови і правила здійснення цієї діяльності та контролю за їх дотриманням. Неналежне виконання професійних обов’язків

Затверджена наказом ЛП при MЕ МОЗ № ЛП-6/60 від 22 березня 1996р. Неналежне виконання професійних обов’язків

Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров’я. Затверджене наказом МОЗ №174 від 5 червня 1997 p. Неналежне виконання професійних обов’язків

 

Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом

Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Неналежне виконання професійних обов’язків

Неналежне виконання професійних обов'язків1. Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим

працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи

несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи

вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної

хвороби, що є небезпечною для життя людини, – карається обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням золі на той самий строк з

позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Юридическая помощь, защита

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб, – карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням

права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Коментар до статті 131.

1. Об’єктом злочину є здоров’я та життя особи.

2. З об’єктивної сторони злочин характеризується сукупністю трьох ознак:

1) діяння – неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них;

2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

3) причинний зв’язок між зазначеними діянням і наслідками.

Про поняття неналежного виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків див. коментар до ст. 140, а про поняття

вірусу імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, – коментар до ст. 130.

Неналежне виконання професійних обов’язків

За ст. 131 можуть бути кваліфіковані, зокрема, такі діяння:

  • використання нестерильних, належним чином не продезинфікованих медичних інструментів і шприців;
  • переливання потерпілому крові (її компонентів) ВІЛ-інфікованого без проведення лабораторної діагностики на наявність ВІЛ-інфєкції;
  • використання інших біологічних рідин, клітин, органів і тканин без їх лабораторного дослідження на ВІЛ-інфекцію;
  • незабезпечення керівництвом закладу охорони здоров’я персоналу цього закладу необхідними засобами захисту згідно із встановленими KM переліком та нормативами.

У невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю людини та єдиним засобом врятування хворого є термінове переливання крові, а належним чином

перевіреної донорської крові немає, за згодою хворого або його законного представника допускається переливання неперевіреної на ВІЛ-інфекцію крові.

Якщо усвідомлену згоду хворого отримати неможливо, рішення про переливання такої крові приймається консиліумом лікарів, а при неможливості скликання консиліуму – лікарем, який надає допомогу.

Зараження на ВІЛ-інфекцію за вказаних обставин не утворює складу розглядуваного злочину.

Злочин вважається закінченим з.моменту фактичного зараження потерпілої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини.

Неналежне виконання професійних обов’язків

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Це медичні, фармацевтичні та інші працівники.

Про поняття медичного і фармацевтичного працівника див. коментар до ст. ст. 139 і 140.

До інших працівників слід відносити, наприклад;

  • працівників станцій з переливання крові; Неналежне виконання професійних обов’язків
  • працівників підприємств, на яких виготовляються тест-системи для діагностики ВІЛ-інфекції; Неналежне виконання професійних обов’язків
  • службовців дипломатичних представництв та консульських установ України, які видають іноземцям та особам без громадянства візу на в’їзд в Україну без пред’явлення документів про відсутність у них ВІЛ-інфекції; Неналежне виконання професійних обов’язків
  • працівників місць позбавлення волі, які мають забезпечити недопущення контактів ВІЛ-інфікованих з іншими засудженими; Неналежне виконання професійних обов’язків
  • осіб, які провадять лабораторні дослідження на наявність ВІЛ-інфекції у крові та її компонентах. Неналежне виконання професійних обов’язків
Неналежне виконання професійних обов’язків

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережністю. Неналежне виконання професійних обов’язків

5. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 131) є зараження двох або більше осіб. Неналежне виконання професійних обов’язків

Про поняття цієї ознаки див. коментар до ст. 133. Неналежне виконання професійних обов’язків

Закон України “Про донорство крові та ЇЇ компонентів” від 23 червня 1995 р. Неналежне виконання професійних обов’язків

Перелік і нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівників закладів охорони здоров’я, що проводять діагностичні

дослідження на ВІЛ-інфекцію надають, медичну допомогу ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД, а також контактують з кров’ю та

іншими біологічними матеріалами від ВІЛ-інфікованих осіб. Затверджені постановою KM № 2026 від 18 грудня 1998р. Неналежне виконання професійних обов’язків

Наказ МОЗ “Про забезпечення безпеки та якості донорської крові, ЇЇ компонентів та виготовлених з них препаратів” № 353 від 10 грудня 1998р. Неналежне виконання професійних обов’язків

Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з переробки і зберігання донорської

крові та її компонентів, реалізації їх і виготовлених з них препаратів та контроль за їх дотриманням. Затверджена наказом ЛП, МОЗ №44/118 від 11 травня 1999 р. Неналежне виконання професійних обов’язків