Обставини, які обтяжують покарання

Обставини, які обтяжують покарання

Обставини, які обтяжують покарання

Обставини, які обтяжують покарання1. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;

3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

4) вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку;

Юридическая помощь, защита

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;

7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи не доумством;

10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;

13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

2. Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за виключенням обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12, такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

3. При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

4. Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Коментар ст.67 – Обставини, які обтяжують покарання

1. Обставини, що обтяжують покарання, – це визначені у КК фактори, які характеризують підвищений ступінь суспільної небезпеки особи винного та вчиненого ним злочину.

[bctt tweet=”Обставини, що обтяжують покарання. Юридична допомога та захист. Адвокати.” username=”developersz”]

На відміну від обставин, які пом’якшують покарання, закон (ст, 67) встановлює вичерпний перелік обставин, які обтяжують покарання.

Тому суд не вправі визнавати як такі, що обтяжують покарання, обставини, які не вказані в ст. 67, і має чітко дотримуватися змісту обставин, визначених у ч. 1 ст. 67.

2. Про поняття вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів див. відповідно ст. ст. 32 і 34 та коментар до них, а про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою – ст. 28 та коментар до неї.

3. Про поняття расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату, вчинення злочину на ґрунті яких є обставиною, що обтяжує покарання, див. коментар до ст. 161.

В основі расової, національної ворожнечі або розбрату лежать антинаукові погляди про неповноцінність людей певної раси, національності, а релігійної

ворожнечі або розбрату – хибні уявлення про переваги одного віросповідання над іншим чи однієї конфесії над іншою всередині одного віросповідання.

виконання потерпілим службових або громадських обов”язків

4. Вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку означає вчинення його винним з метою перешкодити

правомірній діяльності потерпілого у зв’язку з виконанням ним свого службового або громадського обов’язку, а так само з мотиву помсти за таку

діяльність незалежно від часу, що пройшов з моменту виконання потерпілим своїх обов’язків до вчинення винним злочину.

Під виконанням службового обов’язку слід розуміти таку діяльність особи, що входить до кола її службових повноважень, а громадського обов’язку –

здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи будь-яких інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (припинення

правопорушення, повідомлення органам влади про злочин або готування до нього тощо).

Про поняття потерпілого див. коментар до ст. 46. у тих випадках, коли злочин було спрямовано проти родичів чи близьких потерпілого у зв’язку з

виконанням ним службового чи громадського обов’язку, це також визнається обставиною, що обтяжує покарання.

Тяжкі наслідки – Обставини, які обтяжують покарання

5. Під тяжкими наслідками, завданими злочином, у п. 5 ч. 1 ст. 67 розуміються ті суспільно небезпечні (майнові, фізичні, моральні та інші) зміни в об’єкті кримінально-правової охорони, які викликані вчиненням злочину, але виходять за межі його складу.

Визнання наслідків вчиненого злочину тяжкими віднесено до компетенції суду, за винятком тих випадків, де вони прямо зазначені у відповідних статтях Особливої частини КК (ч. З ст. 188, ч. 2 ст. 423 тощо).

З урахуванням конкретних обставин справи тяжкими наслідками можуть зокрема визнаватися:

смерть однієї чи декількох осіб; значна шкода здоров’ю людей;

майнова шкода у великому й особливо великому розмірах;

масова загибель об’єктів рослинного чи тваринного світу або забруднення довкілля, технологічна чи екологічна катастрофа;

істотне порушення прав людини.

потерпілі… – Обставини, які обтяжують покарання

6. Вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані, має місце тоді, коли потерпілими є лише перелічені особи.

Малолітніми вважаються особи, які не досягли на момент вчинення злочину 14-річного віку.

Під особою похилого віку розуміється чоловік віком понад 60 років і жінка віком понад 55 років.

Але на можливість усвідомлення винним відповідного вікового стану особи суттєво впливають не тільки їх фактичний вік, а й зовнішній вигляд, зріст, стан здоров’я, наявність інвалідності та інші фактичні обставини.

Безпорадний стан – це обумовлений об’єктивними і суб’єктивними факторами стан особи, в якому вона не може чинити опір злочинцеві або уникнути злочинного посягання.

В основу розуміння даного поняття може бути покладено вироблене судовою практикою поняття безпорадного стану при зґвалтуванні – фізичний чи

психологічний стан потерпілої (малолітній вік, фізичні вади, розлад душевної діяльності, хворобливий або непритомний її стан тощо), за якого вона не могла

розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій або не могла вчинити опір насильнику.

7. Про поняття вагітності, а також матеріальної, службової чи іншої залежності див. коментар до ст. 66.

використання малолітніх та ін.

8. Вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, яка страждає психічним захворюванням чи недоумством, передбачає використання для

вчинення злочину двох видів осіб – малолітніх і осіб, які страждають на психічні захворювання чи недоумство.

Використання таких осіб для вчинення злочину здійснюється з прямим умислом.

Про поняття осіб, які страждають психічним захворюванням чи недоумством, див. коментар до ст. 19.

Втягнення неповнолітніх, у т. ч. малолітніх, у злочинну діяльність у ряді випадків утворює самостійний склад злочину (наприклад, ч. З ст. 303, ст. 304).

особлива жорстокість

9. Вчинення злочину з особливою жорстокістю передбачає прояв при вчиненні злочину безжалісності, безсердечності до потерпілого, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого та особи злочинця.

Особлива жорстокість належить до числа оціночних понять.

Судова практика виходить з того, що особлива жорстокість при вчиненні злочинів проти життя і здоров’я може проявлятися в завданні потерпілому

особливих страждань шляхом глумління, тортур, мордування, мучення; в т.ч. з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути,

яка завдає нестерпного болю, заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, які завідомо для винного завдавали потерпілому особливих страждань, глумління над трупом.

Діяння, що є проявом особливої жорстокості, завжди вчиняються з прямим умислом при завданні потерпілому фізичних і моральних страждань.

Вони можуть бути спрямовані не лише щодо потерпілого, а й щодо інших, близьких потерпілому осіб, коли винний усвідомлював, що, вчиняючи такі діяння, він спричинює йому особливі страждання.

воєнний стан – Обставини, які обтяжують покарання

10. Про поняття воєнного стану див. коментар до ст. 111.

Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово запроваджуватися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні

надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і

матеріальних витрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України

шляхом насильства.

До числа інших надзвичайних подій слід зокрема відносити повінь, землетрус, пожежу, зсув, обвал, інші події стихійного характеру, епідемію, епізоотію,

епіфітотію, аварію, техногенну чи екологічну катастрофу, масові заворушення тощо.

загальнонебезпечний спосіб

11. Під вчиненням злочину загальнонебезпечним способом розуміється вчинення його, зокрема, такими способами, які вибух, підпал, зараження чи

отруєння водойм, затоплення, використання автоматичних пристроїв, електричного струму, газу тощо.

Вчинення злочину загальнонебезпечним способом підвищує суспільну небезпечність вчинюваного злочину і особи злочинця, оскільки при цьому

виникає загроза для багатьох об’єктів кримінально-правової охорони і настання тяжких наслідків.

алкогольне сп”яніння, вживання наркотичних або шнших одурманюючих засобів

12. Про поняття алкогольного сп’яніння, вживання наркотичних або інших одурманюючих засобів див. коментар до ст. ст. 21, 305, 315, 316, 322.

13. Обов’язковою умовою застосування перелічених обставин при призначенні покарання є те, що вони могли бути і повинні були усвідомлюватися винним.

14. Суд не може ще раз враховувати як обтяжуючу покарання обставину, що визначена у відповідній статті Особливої частини КК як ознака злочину, за вчинення якого призначається покарання (ч. 4 ст. 67). Обставини, які обтяжують покарання

Наприклад, не можуть бути враховані як обтяжуючі при кваліфікації відповідних злочинів такі обставини, як:

вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі чи розбрату – при кваліфікації за ч. 2 ст. 110 і ст. 161; Обставини, які обтяжують покарання

вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку – при кваліфікації за ст. 112, п. 8 ст. 115, ст. 345 та ін.; Обставини, які обтяжують покарання

тяжкі наслідки, завдані злочином, – при кваліфікації за ч. 2 ст. 169, ч. З ст. 204, ч. 2 ст. 238, ст, 247, ч. 2 ст. 347, ч. З ст. 424; Обставини, які обтяжують покарання

вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані – при кваліфікації за ст. ст. 135, 152, 153; Обставини, які обтяжують покарання

вчинення злочину з особливою жорстокістю – при кваліфікації за ст. ст. 126 і 127; Обставини, які обтяжують покарання

вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій – при кваліфікації за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 238, ч. З ст. 402; Обставини, які обтяжують покарання

вчинення злочину загальнонебезпечним способом – при кваліфікації за п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 тощо. Обставини, які обтяжують покарання

виключення – Обставини, які обтяжують покарання

15. Закон (ч. 2 ст. 67) надає суду право, залежно від характеру вчиненого злочину, навівши мотиви свого рішення у вироку, не визнавати ряд з перерахованих в цій статті обставин такими, що обтяжують покарання. Обставини, які обтяжують покарання

Це правило не поширюється на такі обставини, як вчинення злочину:

групою осіб за попередньою змовою; Обставини, які обтяжують покарання

щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані; Обставини, які обтяжують покарання

щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності; Обставини, які обтяжують покарання

з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством; Обставини, які обтяжують покарання

з особливою жорстокістю; загальнонебезпечним способом. Обставини, які обтяжують покарання

Обставини, які пом’якшують покарання.Коментар ст.66

Обставини, які пом’якшують покарання

Обставини, які пом'якшують покаранняОбставини, які пом’якшують покарання. 1. При призначенні покарання обставинами, які його , пом’якшують, визнаються:

1) з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення злочину неповнолітнім;

4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом’якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті,

3. Якщо будь-яка з обставин, що пом’якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом’якшує.

Коментар

1. Обставини, які пом’якшують покарання, маючи відповідну систему, характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи злочинця та вчиненого ним діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання.

[bctt tweet=”Обставини, які пом’якшують покарання. Юридична допомога та захист. Адвокати. Консультації” username=”developersz”]

З’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину

2. З’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину мають бути добровільними, тобто базуватися на внутрішньому переконанні особи. Закон не встановлює, до кого саме особа повинна з’явитися із зізнанням, щоб така її поведінка була визнана обставиною, яка пом’якшує покарання, але мається на увазі, що ним є компетентний орган державної влади або його відповідна службова особа, змістом зізнання є відомості про підготовлюваний, вчинюваний або вчинений злочин.

Щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність.

Сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будьякій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів,

іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб.

Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.

Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди

3. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди здійснюється з власної ініціативи до винесення обвинувального вироку суду.

Збитки є шкодою майнового характеру, вираженою в грошовій формі. Вони можуть виражатися у знищенні майна, посівів, насаджень, втраті годувальника, заробітної плати у зв’язку з інвалідністю тощо.

Усунення заподіяної шкоди може виявитися, наприклад, у відновленні попереднього стану предмета злочинного посягання, наданні потерпілому коштів, які він витратив у зв’язку зі злочинним посяганням, поверненні викраденого майна тощо.

Компенсацію винним моральної шкоди також слід розглядати як обставину, що пом’якшує покарання.

Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди може розглядатися судом як обставина, що пом’якшує покарання, незалежно від того, здійснені вони до викриття злочину, в період його розслідування чи судового розгляду.

Не є обов’язковим при цьому особисте відшкодування винним завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

Вони можуть бути здійснені за його дорученням або на прохання й іншими особами як за рахунок винного, так і за рахунок цих осіб.

4. Вчинення злочину неповнолітнім може бути визнано обставиною, яка пом’якшує покарання, тоді, коли злочин вчинено особою, яка не досягла 18-річного віку. Обставини, які пом’якшують покарання

Вагітність

5. Вагітність в медичній науці розглядають як фізіологічний процес, під час якого в організмі жінки із заплідненої яйцеклітини розвивається плід, здатний до внутрішньоутробного життя.Обставини, які пом’якшують покарання

Цей процес має певний негативний вплив на психіку жінки, викликаючи у неї роздратування, неврівноваженість, надмірну збудженість, гарячковість, що

знижує можливості самоконтролю за власною поведінкою, може призводити до неадекватної оцінки нею життєвих обставин і вчинення протиправного

діяння. З огляду на це, визнання вчинення злочину жінкою в стані вагітності обставиною, що пом’якшує покарання, є цілком обґрунтованим. Обставини, які пом’якшують покарання

Збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин

6. Збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин передбачає збіг таких негативних обставин, які заподіюють особі страждання, негативно впливають

на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, гарячковість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки.Обставини, які пом’якшують покарання

Перелік вказаних обставин законом не визначено.

Судова практика визнає ними зокрема:

смерть або тяжку хворобу рідної чи близької особи;

хворобу винного;

втрату ним роботи;

складні житлові умови;

подружню зраду або іншу подію, що спричинила конфлікт у сім’ї;

важкий матеріальний стан;

проживання підлітка в сім’ї п’яниць чи наркоманів.

Ці обставини нерідко стимулюють девіантну поведінку особи.

Для визнання цих обставин такими, що пом’якшують покарання, необхідно встановити об’єктивний зв’язок між даними обставинами і вчиненим злочином. Обставини, які пом’якшують покарання

Видається, що така обставина, як важкий матеріальний стан, не може визнаватися такою, що пом’якшує покарання при вчиненні, наприклад, зґвалтування. Обставини, які пом’якшують покарання

Це стосується й обставин, що виникли внаслідок аморального і протиправного способу життя самого винного. Обставини, які пом’якшують покарання

Так, важкий матеріальний і сімейний стан, який став наслідком систематичного пияцтва чи вживання наркотичних засобів, не може визнаватися обставиною, яка пом’якшує покарання при вчиненні корисливих злочинів. Тому суд повинен не лише вказати у вироку на наявність цих обставин, а й розкрити їх зміст та обґрунтувати зв’язок із вчиненим злочином.

Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність

7. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність означає, що при вчиненні злочину свобода вольової поведінки винної особи була обмежена зазначеними обставинами.

Примус щодо особи виявляється в застосуванні до неї психічного (погрози) чи фізичного насильства.

Фізичне насильство – це протиправний вплив на організм іншої людини шляхом нанесення ударів, побоїв, мордування тощо, який вчиняється проти її волі і спричинює їй фізичну і моральну шкоду.

Погроза (психічне насильство) означає реальну погрозу заподіяти особі фізичну, моральну або майнову шкоду. Залежно від форми виразу воно може бути словесним, письмовим, у формі конклюдентних дій (жестів, демонстрації зброї, інших дій, спрямованих на примушування особи до вчинення злочину).

Застосування примусу до особи з метою спрямування її поведінки в бажаному для винного напрямі може повністю або певною  мірою позбавляти цю особу можливості керувати своїми вчинками.

Згідно з ч. 1 ст. 40 не є злочином діяння особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинене під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

У тих випадках, коли особа внаслідок фізичного примусу зберігала можливість керувати своїми діями, а також у випадках застосування психічного примусу, питання про кримінальну відповідальність вирішується за правилами крайньої необхідності (ст. 39).

Якщо ж така особа підлягає кримінальній відповідальності, то вчинення злочину під впливом погрози, примусу враховується судом при призначенні покарання як обставина, що пом’якшує покарання.

Застосування до особи фізичного чи психічного примусу в ряді випадків утворює самостійні склади злочинів (наприклад, ст. ст. 115, 120-122, 125-127, 129).

матеріальна залежність

Матеріальна залежність — це таке становище винного, при якому він повністю або частково перебуває на утриманні особи, яка схилила його до вчинення злочину.

До числа цих осіб можуть належати батьки, опікуни та інші особи, які забезпечують винного житлом, харчуванням, одягом, грошима.

Службовою є залежність винного від іншої особи в силу підпорядкованості їй за посадою чи виконуваною роботою, що ґрунтується на його побоюванні бути

звільненим з роботи, пониженим в посаді, позбавленим премії тощо, або на його очікуванні підвищення в посаді, матеріальної або іншої винагороди. Обставини, які пом’якшують покарання

инша залежність

Інша залежність – будь-яка інша, крім зазначеної вище, залежність винного від того, хто схиляє його до вчинення злочину, яка виникла через певні життєві

обставини і внаслідок якої він відчуває себе зобов’язаним перед такою особою або певною мірою підкорений їй (винний зобов’язаний їй рятуванням життя

своєї дитини, або від неї залежить включення його до виборчого списку партії, або їй відомі відомості, які винний бажає зберегти в таємниці, тощо).

Така залежність може бути обумовлена родинними, партійними, релігійними або іншими відносинами. Обставини, які пом’якшують покарання

Душевне хвилювання

8. Під сильним душевним хвилюванням, викликаним неправомірними або аморальними діями потерпілого, розуміються сильні, такі, що швидко

виникають та бурхливо протікають, короткочасні стани психіки винного, причиною яких була неправомірна або аморальна поведінка потерпілого.

Такий психічний стан спричинює жах, відчай, лють особи, що звужує її здатність значною мірою усвідомлювати свої дії або керувати ними. Обставини, які пом’якшують покарання

Причиною виникнення сильного душевного хвилювання можуть бути будь-які неправомірні, у т.ч. злочинні, або аморальні дії потерпілого.

При цьому важливим є ге, що стан сильного душевного хвилювання виник відразу після вчинення потерпілим вказаних дій, а не через значний проміжок часу після цього.

Протиправні або аморальні дії можуть бути спрямовані не лише проти самого винного, а й проти його рідних, близьких або інших осіб, суспільства загалом. Обставини, які пом’якшують покарання

перевищення меж крайньої необхідності

9. Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності означає, що злочин було вчинено в умовах крайньої необхідності, але з перевищенням Її меж (див. коментар до ст. 39). Обставини, які пом’якшують покарання

Виконання спеціального завдання

10. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням

злочину у випадках, передбачених КК, може бути визнано обставиною, яка пом’якшує покарання, лише у разі вчинення особою, яка виконує

зазначене завдання, умисного особливо тяжкого злочину, пов’язаного з  насильством над потерпілим, або умисного тяжкого злочину, пов’язаного з

заподіянням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому чи настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків (ч. 2 ст. 43). Обставини, які

пом’якшують покарання

11. Наведений у ст. 66 перелік обставин, які пом’якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом’якшують, й інші обставини, не зазначені у цій статті. Обставини, які пом’якшують покарання

Ними, зокрема, можуть бути:

вчинення злочину вперше;

визнання вини особою, що вчинила злочин;

молодий вік цієї особи;

позитивна характеристика за місцем праці, навчання чи проживання;

стан її здоров’я;

наявність малолітніх дітей чи інших осіб на її утриманні. Обставини, які пом’якшують покарання

12, Згідно з ч. З ст. 66, якщо будь-яка з обставин, що пом’якшує покарання, у т.ч. прямо не визначена у ч. 1 ст. 66, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом’якшує. Обставини, які пом’якшують покарання

Так, не може бути врахована як вказана обставина вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, при засудженні особи за ст. ст. 116 і 123, в яких вона є обов’язковою ознакою складу злочину. Обставини, які пом’якшують покарання