Позбавлення волі на певний строк, неповнолітні

Позбавлення волі на певний строк, неповнолітні. Коментар до статті 102

Позбавлення волі на певний строк, неповнолітні

Позбавлення волі на певний строк, неповнолітні1. Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до

вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може

бути призначене на строк більше десяти років,

а у випадках, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті, – більше п’ятнадцяти років.

Юридическая помощь, защита

Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.

2. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

3. Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:

1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості – на строк не більше двох років;

2) за злочин середньої тяжкості – на строк не більше чотирьох років;

3) за тяжкий злочин – на строк не більше семи років;

4) за особливо тяжкий злочин – на строк не більше десяти років;

5) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, – на строк до п’ятнадцяти років.

Коментар

1. Позбавлення волі на певний строк – це найбільш суворе покарання в системі покарань, які можуть застосовуватися до неповнолітніх.

Воно має призначатися тоді, коли, на переконання суду, всі інші, більш м’які покарання не дають змоги досягти мети кримінального покарання.

2. Неповнолітні відбувають це покарання у спеціальних виховних установах, їхні види і режим відбування покарання у них визначаються згідно з кримінально-виконавчим законодавством.

3. Неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, покарання у виді позбавлення волі не призначається.

Таким засудженим мають бути призначені інші покарання із вказаних у санкції статті Особливої частини КК з урахуванням ст. 98 — штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт.

Відповідно до п/п “а” п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень КК особи, засуджені вперше до покарання у виді позбавлення волі за злочини

невеликої тяжкості, вчинені у віці до 18 років, підлягають звільненню від покарання.

4. Тривалість позбавлення волі для неповнолітніх визначається з урахуванням ст. ст. 63 та 102, а також санкції статті Особливої частини КК.

Мінімальний строк позбавлення волі для неповнолітнього

Мінімальний строк позбавлення волі для неповнолітнього, як і для дорослого засудженого, становить 1 рік. Позбавлення волі на певний строк, неповнолітні

Максимальна тривалість такого покарання визначається санкцією статті Особливої частини КК, однак вона не може перевищувати строків, вказаних в ч. З ст. 102. Позбавлення волі на певний строк, неповнолітні

Ці строки диференційовані залежно від ступеня тяжкості злочину. Позбавлення волі на певний строк, неповнолітні

За особливо тяжкий злочин, пов’язаний з умисним позбавленням життя людини,  неповнолітньому може бути призначене позбавлення волі строком до 15 років. Позбавлення волі на певний строк, неповнолітні

5. Положення ст. 102 стосуються покарання у виді позбавлення волі, що призначається за окремий злочин особі, яка не досягла до вчинення злочину 18-

річного віку. При призначенні покарання за сукупністю вироків або сукупністю злочинів слід керуватися ч. 2 ст. 103, згідно з якою неповнолітнім може бути

призначене позбавлення волі і на більш тривалий строк – до 15 років. Позбавлення волі на певний строк, неповнолітні

Позбавлення волі на певний строк

Позбавлення волі на певний строк Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Харків Досудове слідство 0679331668 06682453914

Позбавлення волі на певний строк Коментар ст. 63

Позбавлення волі на певний строк

Позбавлення волі на певний строк

1. Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та

поміщенні його на певний строк у кримінально-виконавчої установи.

2. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п’ятнадцяти років.

Коментар ст.63

1. Позбавлення волі – один із видів основних покарань, який полягає в

примусовій ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до

кримінально-виконавчої установи.

Це покарання може застосовуватися лише тоді, коли воно вказане в санкції

статті (частини статті) КК, а також при заміні довічного позбавлення волі

позбавленням волі на певний строк у порядку амністії чи помилування (ст. ст.

86, 87).

Воно також може застосовуватися, коли суд дійде висновку про можливість

незастосування довічного позбавлення волі (ст. 64).

Вид кримінально-виконавчої установи визначається відповідним органом

кримінально-виконавчої системи.

При позбавленні волі засуджений обмежується в праві вільного пересування і

користування своїм часом, вибору місця проживання та місця і часу праці, на

відпочинок, освіту тощо.

При цьому засуджений піддається виправно-трудовому впливу, поєднаному з

проведенням з ним виховної роботи.

Його життя і діяльність підпорядковані установленому режиму відбування

цього покарання.

Строки позбавлення волі

2. Ст. 64 встановлює строки позбавлення волі – від одного до п’ятнадцяти років.

Суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначає такий

строк позбавлення волі, який необхідний і достатній для досягнення мети

покарання.

3. Звільнення від відбування позбавлення волі з випробуванням може

застосовуватися лише тоді, коли воно призначене на строк не більше п’яти

років (ст. 75).

Засуджений до позбавлення волі може бути умовно-достроково звільнений від

відбування покарання (ст. 81).

Невідбута частина позбавлення волі може бути замінена судом більш м’яким

покаранням (ст. 82).

4. До неповнолітніх позбавлення волі на певний строк застосовується у

порядку, передбаченому ст. 102.

5. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі на певний строк, за

втечу з місця позбавлення волі або з-під варти підлягає кримінальній

відповідальності за ст. 393.

Кримінальне покарання

Позба́влення во́лі  — кримінальне покарання в Україні, яке полягає в

ізоляції засудженого від суспільства та поміщенні його до кримінально-

виконавчої установи.

Є одним із найсуворіших кримінальних покарань, знаходиться

між обмеженням волі та довічним позбавленням волі.

Може бути призначене за більшість злочинів, передбачених Кримінальним

кодексом України на термін від одного до п’ятнадцяти років, а за сукупністю

вироків — до двадцяти п’яти років.

Виконання вироку

Вирок суду набирає законної сили через тридцять діб після його оголошення.

Після цього вирок у триденний строк звертається до виконання.

Нагляд за дотриманням законодавства про виконання вироку здійснює

прокурор.

Під вартою засуджені направляються до колонії відбування покарання, вид

якої визначає Державний департамент України з питань виконання покарань.

Між набранням вироку законної сили та безпосереднім етапом до колонії

засуджені мають право на короткострокове побачення з близькими родичами.

При переміщенні їм надаються одяг, взуття та харчування.

Переміщення відбувається за рахунок держави.

Під час етапу чоловіки, жінки, неповнолітні, підслідні по одній справі,

засуджені до довічного позбавлення волі, хворі на туберкульоз легенів

чи психічно хворі транспортуються окремо.

За певних обставин засуджених може бути залишено в слідчому ізоляторі —

тимчасово чи для відбування покарання (окремі деталі відбування покарання у

СІЗО див. у відповідній статті).

Після прийняття засуджених до виправних і виховних колоній адміністрація

колонії протягом трьох діб повідомляє про це суд.

На кожного засудженого адміністрація заводить особову справу та

інформаційну картку, де зазначаються відомості про особу, вчинений злочин,

назву суду, що постановив вирок, дату і час прибуття до колонії та звільнення з

неї.