Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку –

карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або

громадськими роботами на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин,

або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Юридическая помощь, защита

Коментар до ст.178:

об’єктом злочину є конституційне право людини

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є конституційне право людини на свободу віросповідання, яке у даному випадку включає свободу сповідувати будь-яку релігію, безперешкодно відправляти одноособово чи колегіально релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність, у т. ч. з використанням релігійних споруд чи культових будинків. Обов’язковим додатковим об’єктом виступає право власності.

Предметом злочину закон називає релігійні споруди або культові будинки

2. Предметом злочину закон називає релігійні споруди або культові будинки.

Релігійні споруди та культові будинки – це приміщення для проведення або забезпечення богослужінь, виконання релігійних

обрядів та церемоній (церкви, собори, костьоли, синагоги, мечеті, пагоди, каплиці, дзвіниці, мінарети, молитовні тощо).

Кожна їх складова (архітектура, живопис тощо) суворо регламентована канонами певної церкви. Облік культових будівель і споруд, які належать чи

використовуються релігійними організаціями, що діють в Україні, здійснюється Державним комітетом України у справах релігій.

Релігійними організаціями в Україні є релігійні управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні

навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених організацій.

Якщо релігійні святині становлять особливу історичну чи культурну цінність, їх нищення, руйнування чи псування потребують додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 298.

злочин може виражатися у формі пошкодження або зруйнування

3. З об’єктивної сторони злочин може виражатися у формі пошкодження або зруйнування.

Про поняття пошкодження див. коментар до ст. 194.

Поняття зруйнування – юридичний синонім до поняття знищення, визначення якого викладено у коментарі до ст. 194.

На відміну від ст. 194, ст. 178 не обумовлює кримінальну відповідальність за пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку  розміром заподіяної в результаті таких дій шкоди.

Таким чином, кримінально караним є будь-яке пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, яке заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству.

Виняток становлять випадки малозначного пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, яке на підставі ч. 2 ст. 11 не може бути визнано злочином.

Умисне пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним

способом, або якщо воно заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 194.

За своєю конструкцією цей склад злочину матеріальний. Він вважається закінченим з моменту настання наслідків у вигляді пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку.

Суб’єкт злочину Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

4. Суб’єкт злочину загальний.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

5. Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

При цьому винна особа має усвідомлювати той факт, що предмети, які нею пошкоджуються чи руйнуються, є релігійною спорудою або культовим будинком.

У разі відсутності такого усвідомлення вчинене за наявності підстав слід кваліфікувати як відповідний злочин проти власності.

Мотив і мета пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку для кваліфікації діяння за ст. 178 значення не мають.

Разом з тим, їх з’ясування є важливим для відмежування цього злочину від суміжних, які також пов’язані із знищенням, пошкодженням або

руйнуванням майна, але вчиняються зі спеціальною метою чи спеціальних спонукань (зокрема, статті 113, 294, 298).

Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Конституція України (ст. 35). Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 р. (статті 2, 7, 8, 17, 18, 21, 31). Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Положення про Державний комітет України у справах релігій. Затверджене Указом Президента України N 1229 від 14 листопада 2000 р. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії

інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення

авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, –

Юридическая помощь, защита

караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або

позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, –

караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або

позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або

організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, –

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до

шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та

знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Коментар до ст.177:

Об’єктом злочину є права інтелектуальної власності

1. Об’єктом злочину є права інтелектуальної власності щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем, сортів рослин, раціоналізаторських пропозицій.

ознакою злочину є потерпілий

2. Обов’язковою ознакою злочину є потерпілий. Ним можуть бути:

а) винахідник, який створив винахід чи корисну модель;

б) автор промислового зразка;

в) автор топографії інтегральної мікросхеми;

г) автор сорту і власник патенту на сорт рослин;

д) їх правонаступники, а також

е) автор раціоналізаторської пропозиції.

Предметом злочину є відповідні результати творчої діяльності людини

3. Предметом злочину, передбаченого ст. 177, є відповідні результати творчої діяльності людини: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, раціоналізаторські пропозиції.

Винахід і корисна модель – це результати творчої діяльності у будь-якій галузі технології.

Об’єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини), а також спосіб, а об’єктом корисної моделі – конструктивне виконання пристрою.

Селекційне досягнення в галузі племінного тваринництва – група племінних тварин, створена в результаті цілеспрямованої творчої діяльності, яка має нові корисні господарські ознаки і стійко передає їх нащадкам,- також належить до винаходу.

Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Ним може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Топографія інтегральної мікросхеми – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми

– мікроелектронного виробу кінцевої або проміжної форми, призначеного для виконання функцій електронної схеми, елементи і з’єднання якого

неподільно сформовані в середині і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення, – та з’єднань між ними.

Сорт рослин

– окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови виникнення правової охорони:

  • може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності цього генотипу або комбінації генотипів;
  • може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;
  • може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.
Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності

і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або складу матеріалу.

Об’єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об’єкт або процес. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом, а також кресленнями, якщо вони подані.

Не визнаються раціоналізаторськими пропозиції, які знижують надійність та інші показники якості продукції або погіршують умови праці, якість робіт, а

також викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього природного середовища.

Право авторства власника об’єкта промислової власності, його інші особисті, а також майнові права закріплюються охоронним документом (патентом або свідоцтвом).

Не є предметом цього злочину, зокрема:

  • “ноу-хау”;
  • знаки для товарів і послуг;
  • фірмові найменування;
  • твори науки, літератури, мистецтва, комп’ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми і програми мовлення, кваліфіковані зазначення походження товару.

Умисне порушення авторського права і суміжних прав, права на використання чужого знака для товарів чи послуг, фірмового

(зареєстрованого) найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, а також

незаконне використання “ноу-хау”, яке становить комерційну таємницю, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, кваліфікуються, відповідно, за статтями 176, 229 або 231.

злочин передбачає суспільно небезпечні дії

4. З об’єктивної сторони розглядуваний злочин передбачає суспільно небезпечні дії, їх наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди у

значному (ч. 1 ст. 177) розмірі, а також причиновий зв’язок між вказаними діями та їх наслідками. Визначення розмірів матеріальної шкоди (значного, великого та особливо великого) дається у примітці до ст. 176.

Відповідно до законодавства України при визначенні матеріальної шкоди, завданої діями, передбаченими ст. 177, слід враховувати як прямі збитки, так і неодержані доходи (упущену вигоду).

Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, яке не потягло вказаних наслідків, тягне адміністративну відповідальність за ст. 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

Виробництво, заготівля, пакування, маркування, затарювання, зберігання насіння, садивного матеріалу з метою продажу без додержання методичних і

технологічних вимог або реалізація їх без документів про якість, інше введення в обіг насіння, садивного матеріалу з порушенням встановленого

порядку тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст. 1041 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

Крім того, право інтелектуальної власності захищається у цивільно-правовому і господарсько-правовому порядку.

три можливі форми злдочину

Цей злочин може бути вчинений у трьох можливих формах:

1) незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції;

2) привласнення авторства на них;

3) інше умисне порушення права на ці об’єкти.

Поняття використання щодо різних видів предмета злочину має свою специфіку.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнаються:

а) виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу,

у т. ч. через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

б) застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те,

що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Використання промислового зразка – це виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого

виробу, пропонування для продажу, у т. ч. через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Під використанням топографії інтегральних мікросхем (ІМС) слід розуміти:

а) копіювання топографії IMC;

б) виготовлення IMC із застосуванням даної топографії;

в) виготовлення будь-яких виробів, що містять такі IMC;

г) ввезення таких IMC та виробів, що їх містять, на митну територію України;

д) пропонування для продажу, у т. ч. через Інтернет, продаж та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях IMC, виготовлених із застосуванням топографії ІМС, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС.

Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Використання сорту рослин – це виробництво насіння з метою його відчуження, доведення його до посівних кондицій для розмноження, продаж

або інше введення в обіг, ввезення з-за кордону, зберігання насіння для зазначених цілей, застосування як батьківської форми для одержання насіння.

Використання раціоналізаторської пропозиції означає її застосовування юридичною особою, яка визнала пропозицію

раціоналізаторською, у будь-якому обсязі за умови добросовісного заохочення нею її автора.

Використання прав, наданих патентом (свідоцтвом), здійснюється в межах, передбачених законодавством. Будь-яка особа не може використовувати

запатентований (зареєстрований) винахід (корисну модель, сорт тощо) без згоди власника патенту. Але, як правило, не визнається незаконним

використання їх без комерційної мети, з науковою метою або в порядку експерименту, за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія), а також у деяких інших випадках.

Загалом питання про те, законним чи незаконним є таке використання стосовно кожного окремого об’єкта промислової власності слід визначати на

підставі аналізу відповідних законів, які регулюють права власників відповідних патентів або інших документів, що засвідчують виключне право власності на ці об’єкти.

Оскільки власник патенту може передати право власності на винахід (корисну модель, промисловий зразок тощо) лише на підставі закону чи договору, то

незаконне, тобто вчинене завідомо в обхід закону чи на порушення відповідного договору, набуття права власності на них будь-яким шляхом (у т.

ч. шляхом вимагання або шахрайства), має кваліфікуватися за ст. 177 як привласнення авторства на них.

Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Під іншим умисним порушенням права на ці об’єкти, крім незаконного їх використання та привласнення авторства на них, у ст. 177 слід розуміти,

зокрема, незаконну заборону власнику патенту на винахід (корисну модель), промисловий зразок, власнику зареєстрованої топографії інтегральної

мікросхеми передавати на підставі договору право власності на них іншим особам, або надавати іншим особам дозвіл (ліцензію) на їх використання відповідно до ліцензійного договору.

Склад цього злочину сформульовано як матеріальний: злочин вважається закінченим з моменту настання матеріальної шкоди у значному розмірі.

Суб’єкт, суб’єктивна сторона і кваліфікуючі ознаки

5. Суб’єкт, суб’єктивна сторона і кваліфікуючі ознаки цього злочину є аналогічними з суб’єктом, суб’єктивною стороною і кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ст. 176 (див. пункти 5 – 7 коментарю до цієї статті).

Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Конституція України (статті 41, 54). Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р., переглянута в м. Женеві 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. і 19 березня

1991 р. Україна приєдналася до Конвенції 2 серпня 2006 р. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (глава 36).Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. (глава 16). Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. (розділ V1).Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” від 5 листопада 1997 р.Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Закон України “Про племінну справу у тваринництві” в редакції від 21 грудня 1999 р. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в редакції від 1 червня 2000 р. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” в редакції від 17 січня 2002 р.Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Закон України “Про насіння і садивний матеріал” від 26 грудня 2002 р.Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні. Затверджене Указом Президента

України N 479/92 від 18 вересня 1992 р. (ст. 9).Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Женевський акт Гаазької конвенції про міжнародну реєстрацію промислових знаків від 2 липня 1999 р. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Женевський договір про патентне право від 1 червня 2000 р.Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель. Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України N 197 від 15 березня 2002 р.Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Правила розгляду заявки на промисловий зразок. Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України N 198 від 18 березня 2002 р.Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності. Затверджена наказом Міністерства

освіти і науки України N 247 від 22 квітня 2005 р.Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми. Затверджені наказом Міністерства освіти і науки

України N 260 від 18 квітня 2002 р.Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Порушення авторського права і суміжних прав

Порушення авторського права і суміжних прав

Порушення авторського права і суміжних прав

Порушення авторського права і суміжних прав

1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва,

комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань,

фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження

на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, –

Юридическая помощь, защита

караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або

позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних,

виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, –

караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або

позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних

програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою

групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, –

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести

років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та

знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.

Примітка. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів

перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі – якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум

доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі – якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Коментар до ст.176:

авторське право та суміжні права

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є авторське право та суміжні права. Його додатковим факультативним об’єктом може бути встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень.

Потерпілі

2. Обов’язковою ознакою злочину є потерпілий. Ним можуть бути:

1) суб’єкти авторського права:

а) автор – фізична особа, творчою працею якої створено твір та яка має особисті (немайнові) і майнові права на нього;

б) спадкоємці автора та особи, яким автор чи його спадкоємці передали свої авторські майнові права;

2) суб’єкти суміжних прав:

а) виконавець творів – актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному

інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів;

б) його спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;

в) виробник фонограм – фізична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків;

г) його спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;

д) виробник відеограм – фізична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень;

Решение юридических проблем — консультация

е) його спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм.

Предмет злочину

3. Предмет злочину, яким є відповідні об’єкти авторського права і суміжних прав, у різних його формах дещо відрізняється.

Зокрема, у перших двох його формах ним є твір науки, літератури, мистецтва, комп’ютерна програма, база даних, виконання, фонограма, відеограма і програма мовлення, у третій –

тільки виконання, фонограма, відеограма і програма мовлення, у четвертій – будь-який об’єкт авторського права і суміжних прав.

Загалом об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а об’єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій мовлення.

Твір – це оригінальний, як обнародуваний, так і необнародуваний, продукт творчої праці вченого, письменника, художника та ін.

До творів належать:

  • літературні письмові твори (книги, брошури, статті, комп’ютерні програми тощо), їх сценічні обробки, а так само обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
  • лекції, проповіді та інші усні твори;
  • музичні і драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу;
  • аудіовізуальні твори;
  • скульптури, картини, інші твори образотворчого мистецтва і фотографії;
  • твори архітектури;
  • твори прикладного мистецтва;
  • ілюстрації, карти та інші твори, що стосуються географії, геології та інших галузей науки;
  • переклади, аранжування, деякі інші переробки творів і обробки фольклору (похідні твори); наукові результати, зафіксовані на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; інші твори, у т. ч. дизайн-проекти інтер’єрів приміщень, вивіски, емблеми та інші елементи візуальної інформації, рекламні буклети тощо.

Предметом цього злочину може бути і службовий твір, тобто створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для

зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).

База даних (компіляція даних) – сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, у т. ч. – електронній, підбір і

розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути

знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів.

Публічне виконання – подання за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення

шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за

винятком передачі в ефір чи кабелями) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім’ї або близьких знайомих цієї

сім’ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Фонограма – звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких

звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).

Грамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носії записів є примірниками фонограми.

Відеограма – відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких

рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій.

Програма мовлення – програма, яка містить певні передачі і може бути сповіщена шляхом ретрансляції або в інший спосіб.

Не визнаються об’єктами авторського права і, відповідно, предметом цього злочину:

а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

б) твори народної творчості (фольклор);

в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

д) грошові знаки;

е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям

оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

Об”єктивна сторона злочину

4. З об’єктивної сторони злочин проявляється у діях, які можливі у таких формах:

1) незаконне відтворення творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення;

2) незаконне розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а також виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення;

3) незаконне тиражування та розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації;

4) інше порушення авторського права і суміжних прав.

Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони цього злочину є також суспільно небезпечні наслідки у виді завдання матеріальної шкоди у

значному розмірі (ч. 1 ст. 176) і причиновий зв’язок між вказаними діями і наслідками.

Визначення розмірів матеріальної шкоди (значного, великого та особливо великого) дається у примітці до ст. 176.

Відтворення – це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми, комп’ютерної програми, бази даних в будь-якій

матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у т. ч. цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати машина.

Тиражування виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації означає їх відтворення на вказаних носіях.

Розповсюдження об’єктів авторського права і (або) суміжних прав – це будь-яка дія, за допомогою якої ці об’єкти безпосередньо чи опосередковано

пропонуються публіці, у т. ч. доведення цих об’єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об’єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Третя форма цього злочину передбачає поєднання двох дій – незаконного тиражування та розповсюдження відповідних предметів, яке здійснюється за допомогою певних засобів.

Такими засобами є: аудіо- та відеокасети, дискети, інші носії інформації (фото- та кінострічки, магнітні диски, компакт-диски тощо).

Відповідно до конструкції складу відповідальність за злочин, передбачений ст. 176, настає у разі будь-якого умисного порушення авторського права і суміжних прав.

Перелік таких порушень визначено Законом України “Про авторське право і суміжні права”.

Проте, у ст. 176 до іншого порушення авторського права і суміжних прав слід відносити лише:

а) вчинення дій, які порушують майнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 Закону України “Про

авторське право і суміжні права”, з урахуванням передбачених статтями 21 – 25, 42 і 43 зазначеного Закону обмежень майнових прав;

б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав, зокрема опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення

з митної території України контрафактних примірників творів (у т. ч. комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в) плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у т. ч. комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

д) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

е) публічне сповіщення об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

При цьому слід враховувати, що окремі дії, перелічені у ст. 50 Закону України “Про авторське право і суміжні права” як порушення авторського права і

суміжних прав, не можуть визнаватися іншим порушенням авторського права і суміжних прав у контексті ст. 176.

Це пояснюється тим, що:

1) деякі з них окремо визначені у перших трьох формах цього злочину;

2) готування до злочинів, передбачених частинами 1 і 3 ст. 176, не може тягнути за собою кримінальної відповідальності (див. ч. 2 ст. 14), а тому не є злочином,

наприклад, вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;

3) ст. 176 охороняє лише майнові права потерпілого, а тому не є злочином, наприклад, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Склад цього злочину сформульовано як матеріальний: злочин вважається закінченим з моменту настання матеріальної шкоди у значному розмірі.

Плагіат або деякі інші порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що не пов’язані із заподіянням матеріальної шкоди, або заподіяли

матеріальну шкоду у розмірі, який відповідно до ст. 176 КК не є значним, кваліфікуються за ст. 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

Крім того, захист авторського права здійснюється за допомогою норм не тільки кримінального та адміністративного, а й цивільного законодавства.

Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування

упаковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм кваліфікується за ст. 216.

Суб”єкт злочину, суб”єктивна сторона

5. Суб’єкт злочину загальний.

6. Його суб’єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом.

7. Кваліфікуючими ознаками злочину є:

1) вчинення його повторно або

2) за попередньою змовою групою осіб, а так само

3) завдання матеріальної шкоди у великому розмірі (ч. 2 ст. 176).

Про повторність злочинів див. ст. 32 і коментар до неї, про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб – ст. 28 і коментар до неї.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є:

1) вчинення його службовою особою з використанням службового становища або

2) організованою групою, а так само

3) завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (ч. 3 ст. 176).

Про поняття службова особа, використання службового становища див. примітки 1 і 2 до ст. 364, Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК і коментар до ст. 364.

8. Відповідно до пунктів 3 і 4 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. України суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може

постановити рішення про знищення: товарів, виготовлених або введених у цивільний обіг з порушенням права інтелектуальної власності; матеріалів та

знарядь, які використовувались переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності. Зазначене стосується відповідних положень санкцій статей 176, 177 і 229 КК.

Порушення авторського права і суміжних прав

Конституція України (статті 41, 54). Порушення авторського права і суміжних прав

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886 р.). 31 травня 1995 р. Україна приєдналася до цієї Конвенції у вигляді Паризького

акта від 24 липня 1971 р., зміненого 2 жовтня 1979 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право (переглянута) від 24 липня 1971 р. Набула чинності для України 23 грудня 1993 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Угода (СНД) про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав від 24 вересня 1993 р. Ратифікована Україною 27 січня 1995 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Директива Ради 93/83/ЄЕС “Про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав при застосуванні їх до супутникового мовлення і

кабельної ретрансляції” від 27 вересня 1993 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Директива Ради 93/98/ЄЕС щодо уніфікації термінів захисту авторського права і деяких суміжних прав від 29 жовтня 1993 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (глава 36). Порушення авторського права і суміжних прав

Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” в редакції від 17 січня 2002 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Закон України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” від 31 травня 2005 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Закон України “Про рекламу” від 3 липня 1996 р. (статті 4, 8, 10, 27). Порушення авторського права і суміжних прав

Закон України “Про видавничу справу” від 5 червня 1997 р. (статті 20, 23). Порушення авторського права і суміжних прав

Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” від 5 листопада 1997 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Закон України “Про кінематографію” від 13 січня 1998 р. (статті 3, 4, 13, 24). Порушення авторського права і суміжних прав

Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” у редакції від 1 грудня 1998 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” в редакції від 10 липня 2003 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS) (розділ 5 частини III (“Кримінальні процедури”)). Порушення авторського права і суміжних прав

Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 20 грудня 1996 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 532 від 18 липня 1995 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Положення про авторське право в картографії. Затверджене наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів

України та Державного агентства України з авторських і суміжних прав при Кабінеті Міністрів України N 85/41 від 26 серпня 1997 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Постанова Кабінету Міністрів України N 72 від 18 січня 2003 р. “Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання

об’єктів авторського права і суміжних прав”. Порушення авторського права і суміжних прав

Порядок виплати авторської винагороди за передачу виключних майнових прав на фільм і його використання, що створюється за державним

замовленням Міністерства культури і мистецтв України. Затверджений наказом Міністерства культури і мистецтв України N 203 від 3 квітня 2002 р. Порушення авторського права і суміжних прав

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

1. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом

виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства,

установи або організації незалежно від форми власності чи

громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, –

Юридическая помощь, защита

карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або

позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, –

карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або

позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату

заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

Коментар до ст.175 ККУ (Кримінального Кодексу України)

Об”єкт злочину

1. Об’єктом злочину є конституційне право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, і на своєчасне її отримання, а також право на

соціальний захист, у т. ч. право на отримання пенсій та інших видів соціальних виплат.

Цим конституційним правам кореспондує обов’язок відповідних суб’єктів (зокрема, держави) щодо виплати відповідних грошових коштів.

Потерпілі та об”єктивна сторона злочину

Потерпілими від злочину є громадяни, яким має виплачуватися заробітна плата, стипендія, пенсія чи інша установлена законом виплата.

2. Об’єктивна сторона складу цього злочину виражається у безпідставній невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць.

Під невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати слід розуміти неповну або несвоєчасну виплату громадянам зазначених виплат.

Така невиплата утворює склад злочину, передбаченого ст. 175, якщо вона:

1) є безпідставною;

2) має місце протягом певного строку (більше ніж за один місяць).

Безпідставність

Безпідставною зазначена невиплата вважатиметься тоді, коли вона має місце, незважаючи на наявність законних підстав для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам.

Не буде складу цього злочину, якщо зазначені виплати не здійснюються на законних підставах (наприклад, несплата частини заробітної плати в

результаті відрахування із неї для покриття заборгованості працівника підприємству, установі, організації, на якому він працює) або їх невиплата

зумовлена об’єктивними причинами (наприклад, неповним бюджетним фінансуванням, відсутністю необхідних для виплат коштів на рахунках підприємства, установи, організації).

Відповідно до трудового законодавства та законодавства про оплату праці оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Склад злочину, передбаченого ст. 175, має місце лише у разі зазначеної невиплати більше ніж за один місяць.

Вказівка закону на такий термін свідчить не лише про те, що невиплата, наприклад, заробітної плати чи пенсії за один місяць не є кримінально

караною (за такі дії може наставати адміністративна відповідальність, передбачена ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від

7 грудня 1984 р.), а й про те, що вона може стосуватися лише тих виплат громадянам, які мають регулярний характер.

Отже, склад цього злочину буде відсутній, якщо невиплата стосується одноразової (за винятком тієї, що входить у структуру заробітної плати) виплати громадянам.

За наявності підстав, зокрема при заподіянні істотної шкоди, такі дії можуть розцінюватись як зловживання владою чи службовим становищем або інший злочин.

Строки та періодичність тієї чи іншої виплати

Для визначення цієї ознаки необхідно з’ясувати існуючі за законом чи іншим нормативно-правовим актом строки та періодичність тієї чи іншої виплати.

Так, згідно із законодавством про працю та про оплату праці, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у

колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата пенсій за відомостями здійснюється з 2-го по 20-те число кожного місяця в операційних касах поштамтів, вузлів, відділень зв’язку, банків та з доставкою додому.

У разі потреби, за узгодженням органів зв’язку, соціального захисту населення і Пенсійного фонду України, строки виплати пенсії та складання звітності можуть змінюватися.

Але при цьому виплата пенсій має бути здійснена щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який вона виплачується, виключно у грошовій

формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.

Виплата пенсій здійснюється за графіками, які складаються підприємствами поштового зв’язку на підставі виплатних документів органів соціального

захисту населення і узгоджуються з органами соціального захисту населення і Пенсійного фонду України.

Згідно з графіком кожному одержувачу встановлюється дата виплати, яка повідомляється йому при першій виплаті пенсії.

Заробітна плата – це винагорода

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує

працівникові за виконану ним роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, службові обов’язки).

Структурно заробітна плата складається з основної (встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових

окладів для службовців) та додаткової (встановлюється за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови

праці і включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням

виробничих завдань і функцій) заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат (виплати у формі винагород за

підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені

актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми).

Склад злочину, передбаченого ст. 175, утворює невиплата заробітної плати як у грошовому виразі, так і в іншій передбаченій законом формі.

Відповідно до законодавства про оплату праці заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України.

Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної

плати натурою (за цінами не нижче собівартості) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що еквівалентна за вартістю оплаті праці у

грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, за винятком товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пенсія – це форма соціального забезпечення

Пенсія – це форма соціального забезпечення, яке встановлюється для непрацездатних, а за настання передбачених законом умов і для інших

громадян та гарантує їм право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання.

Відповідно до законодавства України пенсії поділяються на трудові (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні (наприклад, за особливі заслуги).

Відповідальність за ст. 175 настає за невиплату будь-якої встановленої громадянинові відповідно до закону пенсії.

Стипендія – вид соціальної виплати (допомоги)

Стипендія – вид соціальної виплати (допомоги), який встановлюється студентам, слухачам, учням навчальних закладів, а також деяким іншим

категоріям громадян з метою матеріального забезпечення їх соціального захисту (учасникам бойових дій; особам, які мають особливі заслуги перед Вітчизною;

найбільш талановитим молодим ученим; найбільш обдарованим молодим митцям; видатним діячам науки, освіти та культури; талановитим перспективним спортсменам;

чемпіонам Олімпійських та Параолімпійських ігор; стипендій імені Тараса Шевченка учням середніх загальноосвітніх навчальних закладів тощо).

Склад злочину, передбаченого ст. 175, утворює невиплата будь-якої встановленої відповідно до закону стипендії, у т. ч. іменної, державної

довічної та іншої стипендії, що встановлюються відповідно до закону для певних категорій громадян.

Інша, встановлена законом виплата, – це інша, крім заробітної плати, стипендії, пенсії, установлена законом виплата

Інша, встановлена законом виплата, – це інша, крім заробітної плати, стипендії, пенсії, установлена законом виплата громадянам, яка здійснюється на регулярній основі (щомісячно).

Це, зокрема:

  • грошове утримання військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ,
  • довічне грошове утримання судді,
  • певні види державної соціальної допомоги (наприклад, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми),
  • доплати і компенсації, які здійснюються відповідно до законодавства про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли сплив останній строк виплати заробітної плати, стипендії, іншої установленої законом виплати громадянам і її невиплата становить більше ніж за один місяць.

Так, при невиплаті заробітної плати цей злочин вважатиметься закінченим з моменту настання дня, наступного за тим, у який мало бути виплачено першу частину заробітної плати за другий місяць.

При невиплаті пенсії – з моменту настання дня, наступного за днем, який був останнім за строками виплати пенсії за другий місяць.

Суб”єкт злочину

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності.

Інші службові особи підприємств, установ, організацій, а так само приватні особи можуть нести кримінальну відповідальність за цією статтею лише як співучасники (організатори, підбурювачі, пособники).

Громадянин-підприємець, який використовує найману працю і не виплачує найманим працівникам заробітну плату, не може визнаватися суб’єктом злочину, передбаченого ст. 175.

Це стосується і фізичних осіб – засновників підприємств, які не є їх керівниками. За наявності підстав такого роду їхні дії можуть утворювати склад самоправства чи іншого складу злочину.

4. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

5. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення описаного у ч. 1 ст. 175 діяння в результаті нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших установлених законом виплат.

Нецільовим слід визнавати використання зазначених коштів на будь-які заходи, не пов’язані з їх виплатою як заробітної плати, стипендії, пенсії та

інших установлених законом виплат (наприклад, для придбання сировини, обладнання, техніки, різних товарів, оплату оренди, послуг, на будівництво чи ремонт приміщення тощо).

Вказану невиплату слід визнавати також такою, що сталася внаслідок нецільового використання зазначених коштів, якщо вона мала місце в

результаті порушення вимог законодавства, відповідно до якого оплата праці працівників підприємств та організацій, у т. ч. тих, що знаходяться на

госпрозрахунку й отримують дотації з бюджету, здійснюється в першочерговому порядку після сплати обов’язкових платежів.

Якщо нецільове використання зазначених коштів пов’язане із вчиненням іншого злочину (наприклад, викраденням майна, зловживанням владою чи

службовим становищем, службовим підробленням), вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів.

Якщо предметом зазначеного нецільового використання були бюджетні кошти, вчинене утворює ідеальну сукупність злочинів і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 175 і відповідною частиною ст. 210.

Звільнення від кримінальної відповідальності

6. Частина 3 ст. 175 передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за спеціальних обставин особи, яка вчинила злочин, передбачений цією статтею.

За змістом цієї кримінально-правової норми особа, яка вчинила безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом

виплати громадянам більше ніж за один місяць, у т. ч. і внаслідок нецільового використання коштів, призначених для таких виплат (частини 1 і 2 ст. 175),

звільняється від кримінальної відповідальності, якщо:

1) нею здійснена виплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам;

2) це зроблено до притягнення її до кримінальної відповідальності.

Частина 3 ст. 175 не уточнює, які саме виплати і в якому обсязі має здійснити винна особа для того, щоб вона була звільнена від кримінальної відповідальності за зазначеними підставами.

Судячи з усього, йдеться про невиплачені громадянам кошти, виплата яких має бути здійснена у повному обсязі.

Що стосується другої умови, то вона пов’язує можливість звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого

частинами 1 чи 2 ст. 175, з певним моментом такої виплати (погашення заборгованості) – до притягнення її до кримінальної відповідальності.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування

починається з моменту пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Конституція України (статті 43, 46). Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. (статті 94, 97, 115, 127, 134).Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 р. (статті 1, 2, 3, 8, 85).Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Закон України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. (статті 1, 2, 15, 16, 23, 24).Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 р. (ст. 47).Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Рішення Конституційного Суду України у справі про депутатську недоторканність N 9-рп від 27 жовтня 1999 р. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Рішення Конституційного Суду України у справі про виплату і доставку пенсій та грошової допомоги N 10-рп від 20 червня 2001 р.Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Інструкція про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій і грошової допомоги підприємствами поштового зв’язку

України. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Затверджена наказом Державного комітету зв’язку України, Міністерства праці і соціальної політики України і Пенсійного фонду України N 101/123/67

від 2 липня 1998 р. (п. 11).Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи

погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій –

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів

Юридическая помощь, защита

доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Коментар до ст. 174

Об”экт злочину Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

1. Об’єктом злочину є право людини, що працює, на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Відповідно до ст. 44 Конституції України, ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у страйку.

Потерпілі Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

2. Потерпілим від злочину є працівник, який відповідно до закону має право на страйк.

Законодавством забороняється певним категоріям працюючих брати участь у страйку.

Це, зокрема, стосується працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, органів державної влади, безпеки та

правопорядку, у т. ч. працівників міліції, військовослужбовців усіх військових формувань, державних службовців.

Об”єктивна сторона злочину

3. Об’єктивна сторона злочину може проявлятися у двох формах:

1) примушуванні до участі у страйку;

2) перешкоджанні участі у страйку.

Такі примушування та перешкоджання є кримінально караними, якщо вони вчинюються одним із зазначених у ст. 174 способів, а саме, шляхом:

1) насильства;

2) погрози застосування насильства;

3) інших незаконних дій.

Страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових

обов’язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв’язку з відмовою

власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об’єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом.

Примушування

Під примушуванням до участі у страйку розуміється домагання від потерпілого взяти участь у страйку шляхом насильства чи погрози

застосування насильства або шляхом інших незаконних дій (наприклад, видання наказу чи розпорядження).

Залучення працівника до участі у страйку шляхом обману, підкупу, задобрювання (обіцянням заохотити по службі тощо) або в інший спосіб,

який не містить елементу примусу, не утворює складу цього злочину. Водночас, скажімо, поєднання насильства з підкупом слід розглядати як примушування.

Перешколжання

Перешкоджання участі у страйку – це вчинення фізичного чи психічного насильства або інших незаконних дій, які утруднюють або

унеможливлюють участь працівника, що має право на страйк, у законному страйку.

Поняттям “інші незаконні дії” при вчиненні злочину у цій формі охоплюються будь-які дії, які суперечать закону (наприклад, підкуп, погроза

незаконно звільнити з роботи чи притягти до юридичної відповідальності, обмеження волі).

Не утворює складу злочину, передбаченого ст. 174, створення перепон участі у страйку, коли його проведення є незаконним – за умов, якщо припинення

працівниками роботи створює загрозу життю і здоров’ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.

У разі, якщо примушування до участі у страйку чи перешкоджання участі у страйку становлять дії, які самі собою утворюють склад відповідного злочину

(наприклад, нанесення тілесних ушкоджень, погроза вбивством, перевищення влади або службових повноважень), вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів (наприклад, за ст. 174 і ч. 2 ст. 122).

Для визнання злочину закінченим не вимагається, щоб в результаті вчинення винним дій потерпілий взяв участь у страйку (при примушуванні) або не взяв

участі у страйку (при перешкоджанні). Момент його закінчення пов’язується із самим фактом вчинення дій, описаних у ст. 174.

Суб”єкт злочну, суб”єктивна сторона злочину

4. Суб’єкт злочину – загальний. Вчинення цього злочину службовою особою за наявності підстав може додатково кваліфікуватися як відповідний злочин у сфері службової діяльності.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Конституція України (ст. 44).Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 р. (ст. 8).Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 3 березня 1998 р. (розділ III).Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. (ст. 18). Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 р. (ст. 5).Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. (ст. 16).Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку