Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів Реальна допомога у кримінальній цивільній справі Харків 0679331668 0668243914

Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів
1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, –

карається штрафом від п’ятисот до тисячі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, –

карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

3. Незаконне виготовлення товарів, вказаних у частині першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров’я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, –

карається позбавленням волі від п’яти до десяти років з вилученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення.

Коментар до ст. 204

1. Об’єктом злочину є запроваджений з метою захисту економічних інтересів держави порядок виробництва й обігу підакцизних товарів. Додатковим факультативним об’єктом виступає Життя і здоров’я людей як споживачів недоброякісної підакцизної продукції.

2. Предметом злочину є:

  1. алкогольні напої;
  2. тютюнові вироби;
  3. інші підакцизні товари.

Акцизним збором визнається непрямий податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів.

Акциз є одним із стабільних і суттєвих джерел поповнення бюджету держави, встановлюється, як правило, на високоліквідну, високорентабельну чи

монопольну продукцію, виконує не лише фіскальну, а й регулюючу, а інколи і природоохоронну функцію.

Переліки підакцизних товарів затверджуються і періодично переглядаються ВР.

Алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або

виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які

відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 Об, 22 08.

Крім власне алкогольних напоїв, до підакцизних товарів належать етиловий неденатурований спирт з вмістом спирту не менш

як 80 відсотків об’ємних одиниць, спирт етиловий та інші спиртні денатуровані напої будь-якої міцності, а також складові спиртові напівфабрикати, які використовуються для виготовлення алкогольних напоїв.

Самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення (чача, арака тощо) не визнаються предметом цього злочину, їх виготовлення (шляхом

відокремлення перегонкою чи іншим способом) або зберігання з метою збуту, а також придбання, що не переслідує мету продажу, розглядаються як адміністративні проступки (ст. ст. 176, 177 КАП).

За наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 203, особа, яка займається виготовленням міцних спиртних напоїв домашнього вироблення,

може бути притягнена до відповідальності за зайняття забороненими видами господарської діяльності.

Законодавство дозволяє громадянам в домашніх умовах для власного споживання виготовляти виноградні і плодово-ягідні вина, наливки і настоянки.

Тютюновими виробами визнаються сигарети, цигарки, сигари, сигарили (тонкі сигари), а також люльковий,

нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінники (наприклад, гвоздика),

які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання.

До інших підакцизних товарів на сьогоднішній день належать:

1) деякі транспортні засоби та шини до них;

2) ювелірні вироби;

3) нафтопродукти (авіаційний бензин, реактивне паливо, моторні бензини певних марок, дизельне пальне тощо);

4) деякі продукти харчування (наприклад, кава, ікра осетрових, краби готові або консервовані, шоколад з начинкою або без начинки, пиво солодове);

5) інші товари (одяг хутровий із норки, нутрії, песця або лисиці, одяг із натуральної шкіри, рушниці спортивні, мисливські та для стрільби по мішенях,

магнітофони та інша звукозаписувальна апаратура, печі мікрохвильові, офісні меблі, телевізійні приймачі кольорового зображення, аудіокасети та

відеокасети без записів та із записами, компакт-диски тощо).

У разі необхідності питання про віднесення того чи іншого товару до категорії підакцизних предметів слід вирішувати шляхом проведення товарознавчої експертизи.

Об’єктивна сторона злочину

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у таких діях:

1) придбання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів;

2) зберігання таких товарів;

3) їх транспортування;

4) збут незаконно виготовлених підакцизних товарів (ч. 1 ст. 204);

5) незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів (ч. 2 ст. 204).

При цьому незаконне виготовлення підакцизних товарів тягне відповідальність за ч. 2 ст. 204 лише за умови, що таке виготовлення здійснюється:

а) шляхом відкриття підпільних цехів;

б) з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або

в) особою, яка раніше була засуджена за ст. 204.

Придбання підакцизних товарів означає, що особа у будь-який спосіб (купівля, обмін тощо) дістає фактичну можливість володіти, користуватись і розпоряджатись відповідними предметами.

Під зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов’язані з перебуванням підакцизних товарів у володінні винного (при собі, у будь-якому приміщенні, транспортному засобі, спеціальній схованці тощо).

Зберігання – триваючий злочин, який має визнаватись закінченим з моменту, коли особа за власною ініціативою

(знищила, викинула або збула товар) або всупереч своїй волі (наприклад, підакцизні товари вилучені працівниками

міліції) фактично припинила володіти відповідними предметами.

Збут означає будь-які сплатні чи безоплатні форми реалізації підакцизних товарів, внаслідок чого вони переходять у володіння і розпорядження іншої особи (наприклад, дарування, обмін, передача в рахунок погашення боргу, відшкодування завданих збитків або як оплата виконаної роботи чи наданих послуг).

Поняттям збуту охоплюється оптова і роздрібна торгівля підакцизними товарами, у т.ч. на розлив.

Під час збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв і тютюнових виробів можуть використовуватись незаконно виготовлені, незаконно отримані або підроблені марки акцизного збору, у зв’язку з чим дії винних потребують додаткової кваліфікації за ст. 216.

Збут товарів, виготовлених із недоброякісної сировини, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, тягне посилену кримінальну відповідальність (ч. З ст. 204).

Транспортування – це переміщення підакцизних товарів транспортом (наземним, водним, повітряним) з одного місця в інше в межах України.

Незаконне переміщення зазначених товарів через митний кордон України за наявності до цього підстав може розглядатись як контрабанда (ст. 201). Поняттям транспортування охоплюється також пересилання.

Придбання, зберігання, збут чи транспортування утворюють склад цього злочину за умови, що вони вчинюються незаконно, тобто з порушенням вимог законодавства, що регулює питання обігу підакцизних товарів.

Наприклад, законодавство забороняє роздрібну торгівлю етиловим, коньячним і плодовим спиртом, а також. роздрібну торгівлю алкогольними

напоями або тютюновими виробами з рук та в не пристосованих для цього приміщеннях, на території дошкільних, навчальних і лікувальних закладів та

на прилеглих територіях, у місцях проведення спортивних змагань, гуртожитках і в інших місцях, визначених місцевими органами влади.

За своєю конструкцією склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204, є формальним. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, які альтернативне становлять його об’єктивну сторону.

Дії особи, яка спочатку незаконно виготовила підакцизні товари, а потім з метою збуту зберігає чи транспортує їх або здійснює збут незаконно виготовлених предметів, потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 і ч. 2 ст. 204.

Виготовлення підакцизних товарів – це діяльність, пов’язана з випуском відповідної продукції і включає всі стадії технологічного процесу.

Характер і механізм злочинних дій, спрямованих на отримання готової до реалізації підакцизної продукції, визначається її видом.

Скажімо, виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв може здійснюватись шляхом розведення харчових або технічних спиртів водою та

добавлення різних компонентів для поліпшення смакових властивостей продукту.

З огляду на те, що поняттям виготовлення у ч. 2 ст. 204 охоплюється саме технологічний процес створення товарів, на кваліфікацію за цією нормою не

впливає кількість фактично виробленої продукції. а також те, чи розпочала винна особа її реалізацію.

Виготовлення підакцизних товарів має кваліфікуватись за ч. 2 ст. 204 лише за умови його незаконності (без державної реєстрації особи як суб’єкта підприємництва, без ліцензії, у разі фальсифікації таких товарів).

Якщо підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби) виготовляються шляхом їх фальсифікації, дії винного за наявності для цього підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 204 і 229.

Обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів, – це відповідні технічні пристосування (апарати, пристрої, прилади, агрегати,

спиртосховища тощо), які використовуються на різних етапах технологічного процесу і забезпечують промислове виготовлення відповідної продукції у

великих розмірах, товарних партіях. Питання про те, чи є виробництво підакцизних товарів масовим, вирішується у кожному конкретному випадку.

У разі незаконного виготовлення підакцизних товарів особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, спосіб їх виготовлення (домашні умови, кустарне виробництво, відкриття підпільного цеху тощо) на кваліфікацію за ч. 2 ст. 204 не впливає.

Якщо в незаконному виготовленні підакцизних товарів відсутні ознаки, вказані у ч. 2 або ч. З ст. 204, дії винного за наявності підстав можуть кваліфікуватися

за ч. 1 ст. 202 або за ст. 203. У разі, коли у вчиненому немає ознак того чи іншого складу злочину, особа, яка займається незаконним виготовленням

підакцизної продукції, повинна притягуватись до адміністративної відповідальності (наприклад, за ст. 164 або ст. 177-2 КАП).

Відмежовуючи передбачений ст. 177-2 КАП проступок від злочину, передбаченого ст. 204, слід виходити з того, що адміністративна

відповідальність має наставати лише у разі, коли правопорушення за своїм характером не тягне кримінальної відповідальності (ч, 2 ст. 9 КАП).

Суб’єкт злочину

4. Суб’єкт злочину загальний.

Протиправні дії з підакцизними товарами, вчинені службовою особою з використанням службового становища, необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 204 і 364.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204, є мета збуту.

Придбання, зберігання або транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів без мети збуту, а, наприклад, для власного споживання розглядуваного складу злочину не утворює.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. З ст. 204 ) є;

1) незаконне виготовлення підакцизних товарів з недоброякісної сировини (матеріалів), що становить загрозу для життя і здоров’я людей;

2) незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків.

Недоброякісними визнаються сировина і матеріали, які не відповідають встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам (див. коментар до ст. 227). Сировина – це предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці,

Створення загрози для життя і здоров’я людей означає, що внаслідок використання в процесі виготовлення підакцизних товарів недоброякісної сировини чи матеріалів виникає загроза серйозного розладу здоров’я або смерті хоча б однієї людини у разі споживання вказаної продукції.

Поняття отруєння людей означає смерть однієї або кількох осіб внаслідок вживання підакцизних товарів, виготовлених з недоброякісної сировини (матеріалів). Іншими тяжкими наслідками слід визнавати, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або декільком особам, масове захворювання людей.

Суспільне небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди життю або здоров’ю споживачів недоброякісних підакцизних товарів за умови психічного

ставлення до цих наслідків у формі необережності охоплюються ч, 3 ст. 204 і не потребують додаткової кваліфікації за ст. ст. 119, 128.

У разі встановлення умислу на заподіяння шкоди життю або здоров’ю людей, дії того, хто збуває відповідні підакцизні товари, слід кваліфікувати за

сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 204 і відповідною статтею розділу ІІ

Особливої частини КК (зокрема, ст. ст. 115 або 121). Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Закон України”Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15 вересня 1995р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Закон України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” від 19 грудня 1995р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби” від 6 лютого 1996р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” від 7 травня 1996 р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них” від 24 травня 1996 р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) від 11 липня 1996р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Дєкрет КМ ‘Про акцизний збір” від 26 грудня 1992р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Постанова ВР “Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір” від 12 вересня 1996р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Указ Президента України “Про платників та порядок сплати акцизного збору” № 453від 11 травня 1998р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Указ Президента України “Про державну монополію на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” № 806 від 22 липня 1998р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Указ Президента України “Про порядок реалізації деяких підакцизних товарів та обчислення акцизного збору” № 1385 від 29 грудня 1998р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Указ Президента України Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” № 510 від 11 липня 2001 р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Положення про порядок контролю за зберіганням, відпуском і транспортуванням спирту етилового. Затверджене постановою КМ № 1438 від 2 грудня 1996 р. Незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів

Реальна допомога у цивільній справі. Доступно, коректно Харків, Харківська область

Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування. Реальна допомога у кримінальній, цивільній справі Харків область 0679331668, 0668243914

Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва

Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва

Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва

1. Незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та

сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних розмірах, –

караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією та знищенням дисків для

лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або вчинені у великих розмірах,

– караються штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням дисків для лазерних

систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва.

Примітка. Під значним розміром слід розуміти вартість

Під значним розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем

зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у

двадцять разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму

доходів громадян;

під великим розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем

зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у сто

разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Коментар до ст.203-1

об’єктом злочину є регламентований законодавством порядок

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є регламентований

законодавством порядок здійснення такої господарської діяльності, як

виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування,

матриць, обладнання і сировини для їх виробництва.

Додатковим об’єктом злочину виступає авторське право і суміжні права.

Предмет злочину

2. Предметом злочину є:

1) диски для лазерних систем зчитування;

2) матриці для таких дисків;

3) обладнання для виробництва дисків для лазерних систем зчитування;

4) сировина для такого виробництва.

Диск для лазерних систем зчитування – це будь-який оптичний диск для

лазерних систем зчитування із записом або з можливістю запису на ньому

інформації, що відображає об’єкти авторського права чи суміжних прав, або без  запису такої інформації.

Лазерною системою зчитування є система, яка дає змогу відтворити

інформацію, записану на оптичних носіях у цифровій формі, за допомогою лазерних технологій.

Про поняття об’єктів авторського та суміжних прав див. коментар до ст. 176.

Матриця – це матеріальний носій у вигляді штампа або іншого аналогічного чи

еквівалентного пристрою, який містить інформацію у цифровій формі і

використовується для безпосереднього перенесення цієї інформації на диск

для лазерних систем зчитування під час його виробництва.

Сировиною для виробництва дисків для лазерних систем зчитування є оптичний полікарбонат.

До основних вузлів відповідного обладнання належать прес-форма для

термопластавтоматів інжекційного штампування дисків та матриці і штампи,

які містять дані, необхідні для штампування дисків.

Об’єктивна сторона злочину

3. З об’єктивної сторони злочин полягає у вчиненні однієї з вказаних альтернативно дій із відповідними предметами:

1) виробництво;

2) експорт;

3) імпорт;

4) зберігання;

5) реалізація;

6) переміщення.

Вказані дії можуть тягнути відповідальність за ст. 203-1, якщо вони вчинені

незаконно, тобто з порушенням вимог законодавства, що регулює

виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування,

матриць, обладнання та сировини для виробництва дисків.

Виробництво дисків – це діяльність, пов’язана із застосуванням технологічного

процесу по переробці сировини в оптичні носії інформації у формі диску для

лазерних систем зчитування, матриць, під час якого одночасно з

виготовленням диску здійснюється запис на нього інформації, яка є об’єктом

авторського права та (або) суміжних прав, або без запису, а також діяльність,

пов’язана з реалізацією дисків або матриць власного виробництва.

Ліцензія на провадження діяльності

Виробництво дисків для лазерних систем зчитування, матриць здійснюється

суб’єктами господарювання лише за наявності у них ліцензії на провадження

такої діяльності та за умови дотримання ліцензійних умов.

Ліцензія на строк 3 роки видається суб’єкту господарської діяльності, який виконав законодавчі вимоги і подав органу ліцензування документально підтверджені дані про:

1) власне або орендоване виробниче обладнання (найменування та кількість ліній);

2) власні або орендовані виробничі та складські приміщення.

Ліцензія на господарську діяльність з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, матриць видається із зазначенням окремих робіт, що можуть виконуватися в межах виду господарської діяльності, а саме:

1) виробництво дисків для лазерних систем зчитування, матриць;

2) виробництво дисків для лазерних систем зчитування;

3) виробництво матриць на диски для лазерних систем зчитування.

Орган ліцензування (Державний департамент інтелектуальної власності

Міністерства освіти і науки України) присвоює заявнику (виробнику)

спеціальний ідентифікаційний код і зазначає його у ліцензії.

Вказаний код надається виробнику дисків з метою визначення (ідентифікації) цього виробника та вироблених ним дисків.

Під незаконним виробництвом дисків для лазерних систем зчитування треба

розуміти виробництво взагалі без отримання належної ліцензії, з

використанням тимчасово припиненої або анульованої ліцензії або з

порушенням ліцензійних умов (наприклад, не на ліцензованому обладнанні,

не у ліцензованих приміщеннях, без нанесення на диски із записом інформації

спеціального ідентифікаційного коду, без дозволу осіб, яким належить

авторське право та (або) суміжні права, невиконання вимог щодо

технологічного забезпечення виробником нанесення на диски спеціальних

ідентифікаційних кодів ліцензованим обладнанням).

Кримінально карані дії з дисками для лазерних систем зчитування, які

поєднуються із незаконним відтворенням та (або) розповсюдженням

комп’ютерних програм і баз даних, фонограм, відеограм, інших об’єктів

авторського і суміжних прав, треба кваліфікувати за сукупністю злочинів,

передбачених ст. 2031 і ст. 176,- за наявності всіх ознак цих злочинів.

Про поняття експорту див. коментар до ст. 207.

Імпорт

Імпорт – це купівля українськими суб’єктами ЗЕД в іноземних суб’єктів

господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на

територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного

споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Законодавство, присвячене особливостям державного регулювання розглядуваної господарської діяльності, забороняє експорт та імпорт дисків

для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для виробництва дисків без ліцензії. Ліцензія на експорт, імпорт дисків і матриць

видається на строк 3 роки. Ліцензія на експорт, імпорт обладнання та сировини для виробництва дисків і матриць видається суб’єкту господарської діяльності за наявності зовнішньоекономічного договору.

Під незаконним експортом та імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання і сировини для їх виробництва треба

розуміти експорт або імпорт вказаних предметів без наявності ліцензії на цей вид господарської діяльності або з порушенням ліцензійних умов провадження

такої діяльності (наприклад, без наявності на експортованих або імпортованих дисках і матрицях спеціальних ідентифікаційних кодів, експорт чи імпорт

дисків для лазерних систем зчитування без додержання прав інтелектуальної власності).

У разі, коли здійснюваний з порушенням законодавства експорт або імпорт дисків для лазерних систем зчитування і матриць, обладнання та сировини для

їх виробництва набуває вигляду переміщення таких товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного

контролю, вчинене за наявності підстав слід кваліфікувати не за ст. 2031, а за ст. 201 як контрабанду.

У разі віднесення оптичного полікарбонату до стратегічно важливих

сировинних товарів, щодо яких законодавством у тому чи іншому році

встановлені відповідні правила вивезення за межі України

(див. коментар до ст. 201), незаконне переміщення оптичного полікарбонату

через митний кордон будь-яким способом має розцінюватись як контрабанда незалежно від вартості такого товару.

Дія Закону “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для

лазерних систем зчитування” не поширюється на диски для лазерних систем зчитування, які не є об’єктами експорту, імпорту, що:

1) ввозяться або вивозяться, пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях фізичними особами в кількості, яка не перевищує двадцяти примірників;

2) ввозяться або вивозяться, пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях юридичними особами для забезпечення господарської діяльності без права або не з метою подальшого продажу або розповсюдження;

3) ввозяться або вивозяться з технічною документацією у складі обладнання.

Порушення порядку переміщення відповідних предметів через митний кордон у вказаних випадках складу злочину, передбаченого ст. 2031, не утворює і за наявності підстав може розцінюватись як контрабанда.

Водночас транзит дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання і сировини для їх виробництва, здійснюваний з порушенням вимог законодавства, має визнаватись з точки зору кваліфікації за ст. 2031 незаконним переміщенням зазначених предметів.

Під незаконним зберіганням дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання і сировини для їх виробництва слід розуміти зберігання таких предметів без здійснення при цьому належного обліку.

Закон “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для

лазерних систем зчитування” не регулює господарську діяльність, яка полягає у реалізації дисків для лазерних систем зчитування і матриць тими суб’єктами,

які не є їх виробниками. Реалізація дисків або матриць розглядається у ньому як кінцевий етап їх виробництва.

Незаконний обіг дисків

Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва визнається злочином, якщо перераховані

вище дії вчинено у значних розмірах (див. примітку до ст. 2031). Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Якщо порушення законодавства про виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування скоєне не у значних розмірах, такі дії тягнуть

адміністративну відповідальність (ст. 16413 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.). Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

При цьому матриця не є предметом даного адміністративного правопорушення. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

4. Суб’єкт злочину спеціальний.

Це службова особа суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка є виробником, експортером або імпортером дисків для лазерних систем

зчитування, матриць, сировини та обладнання для їх виробництва, а так само фізична особа – підприємець, яка здійснює таку господарську діяльність. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Наведене розуміння суб’єкта злочину ґрунтується на тому, що, встановлюючи зміст ознак коментованого складу злочину, перевагу слід віддавати

спеціальним законодавчим актам, що регулюють відповідний різновид господарської діяльності. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Якщо виробництвом дисків для лазерних систем зчитування і матриць фактично займається особа, яка у встановленому порядку не зареєстрована як

суб’єкт підприємництва, вона може притягуватись до відповідальності за ч. 1

ст. 202 за здійснення без державної реєстрації як суб’єкта підприємництва

діяльності, що містить ознаки підприємницької і підлягає ліцензуванню. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 2031) є:

1) повторність (див. ст. 32 і коментар до неї); Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

2) вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (див. ст. 28 і коментар до неї); Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

3) великі розміри (див. примітку до ст. 2031). Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Додаток

Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. (статті 1, 16). Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Закон України “Про транзит вантажів” від 20 жовтня 1999 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. (статті 9, 10). Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Закон України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для

лазерних систем зчитування” від 17 січня 2002 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності в процесі виробництва, експорту, імпорту та

розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування” N 85/2002 від 30 січня 2002 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Постанова Кабінету Міністрів України “Про основні вузли для спеціалізованого

обладнання з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, експорт та

імпорт яких підлягає ліцензуванню” N 672 від 17 травня 2002 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Порядок прийняття органом ліцензування рішення про застосування до

суб’єктів господарювання спеціальних заходів, спрямованих на припинення

порушень вимог Закону України “Про особливості державного регулювання

діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом,

імпортом дисків для лазерних систем зчитування”. Затверджений постановою

Кабінету Міністрів України N 675 від 17 травня 2002 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Порядок надання, зберігання та видачі примірників дисків для лазерних

систем зчитування. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N

925 від 4 липня 2002 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Порядок присвоєння і нанесення на диски та/або матриці для лазерних систем

зчитування спеціального ідентифікаційного коду та визнання спеціальних

ідентифікаційних кодів, нанесених на диски та/або матриці, що експортуються,

або матриці, що імпортуються. Затверджений постановою Кабінету Міністрів

України N 623 від 26 квітня 2003 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва дисків

для лазерних систем зчитування, матриць. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Затверджені наказом Держпідприємництва і Міністерства освіти і науки України N 71/382 від 3 липня 2002 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Порядок видачі ліцензій на вид господарської діяльності – експорт, імпорт

обладнання та дисків для лазерних систем зчитування. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Затверджений наказом Міністерства економіки України N 244 від 8 серпня 2002 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з експорту, імпорту обладнання та дисків для лазерних систем зчитування. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Затверджені наказом Держпідприємництва та Міністерства економіки України N 84/247 від 14 серпня 2002 р. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження

господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних систем

зчитування, матриць. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування

Затверджений наказом Держпідприємництва та Міністерства освіти і науки

України N 12/93 від 21 лютого 2003 р. Незаконний обіг дисків для лазерних

систем зчитування

Реальна допомога у кримінальній справі Харків, Харківська область Доступно, коректно

Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю Реальна допомога у кримінальній справі Харків, обл. 0679331668, 0668243914

Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

статья исключена

Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

1. Здійснення без державної реєстрації, як суб’єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню, або

здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких

видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах, –

карається штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських

фінансових установ без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або з порушенням

умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах, –

карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Коментар до статті 202

Об’єктом злочину є порядок державної реєстрації і ліцензування підприємницької та іншої господарської діяльності

1. Об’єктом злочину є порядок державної реєстрації і ліцензування

підприємницької та іншої господарської діяльності, у т.ч. банківської і професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Вказаний порядок покликаний забезпечувати нормальний розвиток економіки

і захищати права та інтереси фізичних та юридичних осіб, фінансові інтереси

держави (зокрема, в плані створення передумов для нарахування і стягнення

податків та інших обов’язкових платежів).

злочин може набувати однієї з трьох форм

2. З об’єктивної сторони злочин може набувати однієї з трьох форм:

1) здійснення без державної реєстрації як суб’єкта підприємництва діяльності,

що містить ознаки підприємницької, у т.ч. банківської діяльності, банківських

операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій

небанківських фінансових установ;

2) здійснення без одержання спеціального дозволу (ліцензії) видів

господарської діяльності, які відповідно до законодавства підлягають

ліцензуванню; у т.ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної

діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових

установ;

3) здійснення зазначеної діяльності з порушенням умов ліцензування.

Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності проводиться за

наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не

більше п’яти робочих днів в установленому законом порядку.

Підприємництвом (підприємницькою діяльністю) визнається безпосередня

самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву

продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою одержання прибутку, яка

здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як

суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому

законодавством.

Створення (заснування) суб’єкта підприємницької діяльності, а також

володіння корпоративними правами, крім випадків, передбачених

законодавством, підприємницькою діяльністю не визнається.

Чинне законодавство не встановлює випадки, коли створення юридичної особи

– суб’єкта підприємництва чи володіння корпоративними правами

розцінюється як підприємницька діяльність.

Питання про те, чи є діяльність особи, яка притягується до відповідальності за

ст. 202, підприємницькою вирішується у кожному конкретному випадку з

урахуванням тривалості та інтенсивності протиправних дій, розміру

отриманого або очікуваного доходу, інших факторів (зокрема, чи є така

діяльність для винної особи основним або додатковим, але істотним джерелом

ЇЇ доходу, чи здійснюється вона більш-менш регулярно, постійно, на

професійній основі).

Підприємницька діяльність – це повторюваний у часі процес, спрямований на

отримання прибутку.

Така діяльність може полягати як у здійсненні численних угод або дій, так і у

реалізації однієї, але великої угоди, виконанні значної роботи (наприклад, будівництво або ремонт певного об’єкта, виготовлення великої

партії продукції), що поєднується із системою дій, спрямованих на отримання прибутку.

Не визнається підприємництвом укладання разових цивільноправових угод, виконання робіт чи послуг, що не має на меті отримання прибутку (для

власних потреб, на прохання знайомих чи родичів тощо), виконання обов’язків найманого працівника на підставі трудового договору.

Оскільки отримання прибутку проголошується метою підприємницької діяльності, а не є ЇЇ фактичним результатом, відсутність прибутку не завжди

свідчить про те, що та чи інша діяльність позбавлена характеру підприємництва.

Фактично характеру підприємницької діяльності, здійснюваної з метою ухилення від оподаткування та уникнення контрольних процедур з боку

держави, може набувати, наприклад, надання транспортних, туристичних і консультаційних послуг, послуг із ремонту квартир, побутової техніки,

автомобілів, зайняття торгівлею, давання майна в оренду або його зберігання, виконання будівельних робіт, виконання інших робіт на підставі цивільно-правових доборів тощо.

Вирішуючи питання про те, чи не набула діяльність конкретної особи з купівлі та продажу товарів ознак підприємництва, потрібно керуватись системним

аналізом положень законодавчих та інших нормативних актів, які регулюють торговельну діяльність, враховувати їх юридичну силу.

Не вимагає державної реєстрації осіб як суб’єктів підприємницької діяльності здійснення несистематичного (не більше чотирьох разів протягом

календарного року) продажу громадянами вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів на підставі придбаного одноразового патенту на торгівлю.

При цьому кожен раз тривалість торгівлі становить від трьох до семи днів, тобто загальна тривалість легальної торгівлі без державної реєстрації як суб’єкта підприємництва може становити 28 днів протягом року.

Кількість і вартість укладених угод купівлі-продажу упродовж цього терміну законодавством не регламентується.

Якщо фізична особа здійснює продаж товарів частіше ніж чотири рази на рік (або понад 28 днів), тобто систематично, її діяльність набуває ознак

підприємництва, і вона має зареєструватися у встановленому порядку як підприємець.

За ч. 1 ст. 202 за наявності інших необхідних ознак слід кваліфікувати фактичне здійснення особою діяльності, що містить ознаки підприємницької:

взагалі без проходження передбаченої законодавством процедури реєстрації;

до отримання свідоцтва про державну реєстрацію; після скасування на підставі рішення суду державної реєстрації; з фактичним створенням комерційної

структури без звернення за її державною реєстрацією; без створення юридичної особи.

Порушення порядку зайняття професійною діяльністю, яка поєднується з одержанням доходів, однак згідно з чинним законодавством не може

розцінюватись як підприємницька (наприклад, діяльність приватних нотаріусів та адвокатів), складу цього злочину не містить.

Господарська діяльність, зайняття якою за умов, зазначених у ч. 1 ст. 202, визнається злочином, – це будь-яка діяльність, у т.ч. підприємницька,

юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Поняття господарська діяльність у плані відповідальності за ст. 202 ККУ має розглядатись як більш широке, ніж поняття підприємництво, оскільки

охоплює діяльність юридичних осіб незалежно від організаційно-правової

форми та форми власності (не обов’язково суб’єктів підприємництва, крім органів державної влади та місцевого самоврядування).

Мета отримання прибутку і систематичність при цьому не є обов’язковими.

Ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає

ліцензуванню. Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, встановлені Законом “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Крім того, ліцензування банківської, зовнішньоекономічної діяльності, каналів мовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної

енергії, ліцензування у сфері інтелектуальної власності здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Індивідуали-підприємці і службові особи юридичних осіб, зокрема суб’єктів підприємництва, які здійснюють господарську діяльність взагалі без ліцензії,

якщо її отримання передбачене чинним законодавством, або після направлення відповідних документів в орган ліцензування, але до отримання

ліцензії, підлягають кримінальній відповідальності за ст. 202, якщо в результаті здійснення безліцензійної діяльності отримано дохід у великих розмірах.

Здійснення господарської діяльності з використанням ліцензій, дія яких анульована або строк дії яких сплив, ліцензій, незаконно отриманих від інших

суб’єктів господарювання, ліцензій на інший, порівняно із фактично здійснюваним, вид діяльності, а також під час оскарження до суду рішення про

анулювання ліцензії, що набрало чинності, за наявності підстав слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 202.

Якщо конкретний різновид підприємницької діяльності підлягає одночасно патентуванню і ліцензуванню, суб’єкт підприємництва повинен отримати і ліцензію, і патент.

Здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації або без ліцензії, отримання якої передбачено законодавством, слід кваліфікувати за ст. 213.

Під порушенням умов ліцензування розуміється недотримання винним тих організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, які е

обов’язковими для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (наприклад, здійснення господарської діяльності

на території адміністративно-територіальної одиниці, яка не вказана у ліцензії).

Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, який затверджується

спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування.

Вони можуть стосуватися кваліфікаційних вимог до працівників суб’єктів

господарювання , їх кількості; особливих вимог щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, матеріально-технічної бази тощо.

Банківська діяльність – це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банком визнається юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБ здійснювати у сукупності зазначені операції.

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, як надається НБ на підставі відповідного клопотання банку за наявності певної сукупності документів.

У певних випадках НБ має право відкликати банківську ліцензію і банк

протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов’язаний повернути НБ свою банківську ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії банк

припиняє здійснення всіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання ним своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Крім операцій, які складають банківську діяльність, банк має право здійснювати такі банківські операції:

а) операції з валютними цінностями;

б) емісію власних цінних паперів;

в) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

г) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

д) надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

є) придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

е) лізинг;

ж) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

з) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

й) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з| використанням цих карток;

і) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу НБУ банки також мають право здійснювати деякі інші операції, зокрема:

  1. здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
  2. випуск, обіг, погашення державної та іншої грошової лотереї;
  3. перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
  4. довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
  5. депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів тощо. ;

Здійснення банківських операцій приватними особами, індивідуалами-підприємцями та службовими особами юридичних осіб, які не є фінансовими установами, утворює склад злочину, передбаченого ст. 203.

За ч. 2 ст. 202 з урахуванням їх службової компетенції можуть нести відповідальність лише працівники банків та не банківських фінансових установ, які здійснюють фінансові операції без ліцензії або з порушенням умов ліцензування.

До небанківських фінансових установ належать, наприклад, страховики, довірчі товариства, лізингові компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, у т.ч. корпоративні та пайові.

Вказані юридичні особи мають право відкривати та вести поточні рахунки клієнтів, а також розміщувати від свого імені, на власних умовах та на власний

ризик залучені кошти на підставі ліцензії НБ на здійснення окремих банківських операцій. Інші операції, які визнаються банківськими, юридичні

особи, котрі не є банками, можуть здійснювати в порядку, визначеному законами України.

Професійна діяльність на ринку цінних паперів – це підприємницька діяльність по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та

організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним

або переважним видом діяльності. Законодавство виділяє такі види цієї діяльності:

1) торгівля цінними паперами – здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами”, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому

власникові на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність);

2) депозитарна діяльність – діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та (або) обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами;

3) розрахунково-клірингова діяльність – діяльність з визначення взаємних зобов’язань щодо угод з цінними паперами та розрахунків за ними;

4) діяльність з управління цінними паперами – діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду протягом визначеного терміну на підставі

відповідного договору щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб;

5) діяльність з управління активами – діяльність, що здійснюється за винагороду компанією з управління активами на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інвесторам на праві власності;

6) діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів – збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, що становлять систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та власників;

7) діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів – надання послуг, що безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових угод щодо цінних паперів на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів.

Професійним учасником ринку цінних паперів визнається юридична особа, яка здійснює певний вид діяльності на такому ринку на підставі отриманої ліцензії.

Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю вважається закінченим злочином з моменту, коли внаслідок здійснення

підприємницької діяльності без державної реєстрації або господарської діяльності без ліцензії чи з порушенням умов ліцензування особа одержує

дохід у великих розмірах.

Отримання доходу у великому розмірі має місце тоді, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян

(примітка до ст. 202).

Зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації або зайняття господарською діяльністю без ліцензії, не пов’язані з фактичним одержанням

доходу у великому розмірі, має тягнути адміністративну відповідальність (ст. 164 КАЛ).

Під доходом у даному разі слід розуміти всю суму надходжень від виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг з урахуванням витрат,

понесених у зв’язку із здійсненням такої діяльності (придбання сировини та інших товарно-матеріальних цінностей, оренда приміщень, витрати на транспортні засоби, оплата праці тощо).

Встановлення розміру отриманого доходу потребує звернення до податкового законодавства, яке містить механізм і правила визначення цієї величини і

передбачає вираховування витрат із фактично одержаної виручки.

Так, оподатковуваним об’єктом у осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, є сукупний чистий Дохід, тобто різниця між валовим доходом

(виручка у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу.

Склад витрат, які з метою оподаткування виключаються з доходів громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, а також норми витрат, які враховуються

при оподаткуванні доходів таких осіб у ситуації, коли витрати не можуть бути підтверджені документально, визначені відповідними нормативно-правовими

актами. Об’єктом оподаткування у підприємств є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду (включає і

доходи від реалізації товарів) на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Дії громадянина, який одержав доходи від діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації і не сплатив з них податки, мають

кваліфікуватись лише за ст. 202 і додаткової кваліфікації за ст. 212 не потребують, оскільки такі доходи не підлягають декларуванню згідно із

податковим законодавством.

Водночас самостійну кримінально-правову оцінку за ст, 212 (крім інкримінування ст. 202) має отримувати умисне ухилення від сплати податків,

зборів, інших обов’язкових платежів з тих доходів, одержання яких пов’язується із зареєстрованою у встановленому порядку господарською

діяльністю, яка однак здійснюється без одержання ліцензії або з порушенням умов ліцензування.

Якщо зазначена діяльність не поєднується з ухиленням від сплати податків, дії винного слід кваліфікувати лише за ст. 202.

Суб’єктом злочину є

3. Суб’єктом злочину є:

1) фізичні осудні особи незалежно від громадянства, які досягли 16-річного віку, у т.ч. особи, які займаються зареєстрованою підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

2) службові особи юридичних осіб – підприємницьких та інших господарських структур, які приймають та (або) реалізують рішення про здійснення

господарської діяльності без належним чином оформленої ліцензії або з порушенням умов ліцензування, а також службові особи, які не забезпечили

отримання підприємством, установою чи організацією ліцензії, хоч цей обов’язок покладався на них нормативними актами, установчими документами або трудовим контрактом.

Наявність обов’язку у певного працівника підприємства чи організації дотримуватись вимог ліцензування має встановлюватись у кожному

конкретному випадку з урахуванням здійснюваного ним фактичного і юридичного контролю за фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання.

Суб’єктивна сторона злочину

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою. Винний усвідомлює, що порушує встановлений порядок

зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю і бажає вчинити такі дії для того, щоб досягти мети – одержати від незареєстрованої,

безліцензійної або пов’язаної з порушенням умов ліцензування діяльності дохід у великих розмірах. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Закон України “Про підприємництво”від 7 лютого 1991 р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 р. Закон України “Про дозвільну діяльність у сфері

використання ядерної енергії” від 11 січня 2000 р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991 р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Закон України “Про дозвільну діяльністьу сфері використання ядерної енергії” Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні Інвестиційні фонди)” від 15 березня 2001 р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Декрет КМ “Про податок на промисел” від 17 березня 1993р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Декрет КМ “Про довірчі товариства” від 17 березня 1993р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Указ Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” № 817 від 23 липня 1998р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності. Затверджене постановою КМ № 740 від 25 травня 1998р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Перелік органів ліцензування. Затверджений постановою КМ № 1698 від 14 листопада 2000 р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Постанова КМ “Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності” від 20 листопада 2000р. № 1719 Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Постанова КМ. “Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу”

№1755 від 29 листопада 2000 р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Постанова КМ “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності № 756 від 4

липня 2001 р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Положення про порядок видачі банкам, ліцензії на здійснення банківських

операцій. Затверджене постановою Правління НБ № 181 від 6 травня 1998

р. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю

Реальна допомога у цивільній справі Харків, Харківська область